Новітнє вчення про тлумачення правових актів
- Автор: Коллектив авторів
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Право
- ISBN: 978-966-458-424-8
- Жанр: право
Электронная книга - «Новітнє вчення про тлумачення правових актів». Краткое содержание книги:
8. «Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача — з моменту припинення договору найму» (ч. 2 ст. 786 ЦК). Якщо буквально тлумачити ч. 2 ст. 786 ЦК, то чинність цього положення слід поширити на всі вимоги, що випливають із правовідносин щодо найму.
І такий висновок буде відповідати заголовку ст. 786 ЦК. Але врахування логічного зв’язку ч. 2 ст. 786 ЦК з положенням частини першої тієї ж статті («до вимог про відшкодування збитків у зв’язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік») дає підстави для висновку про те, що позовна давність обчислюється відповідно до правил ч. 2 ст. 786 ЦК тільки у випадках пред’явлення вимог про відшкодування збитків у зв’язку з пошкодженням предмета найму та про відшкодування витрат на поліпшення речі. Як раз таке роз’яснення дає Вищий господарський суд в інформаційному листі «Про деякі питання практики застосування статей 785 та 786 Цивільного кодексу України»[133]. Але за традицією, що склалась, Вищий господарський суд не дає посилання на зв’язок контекстом ч. 1 і ч. 2 ст. 786 ЦК, а вказує: «За змістом приписів частини першої і частини другої ст. 786 ЦК України...».
9. Коригуванню шляхом логічного тлумачення підлягає абзац третій ч. 3 ст. 1197 ЦК («якщо потерпілий на момент завдання йому шкоди не працював, його середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється, за його бажанням, виходячи з його заробітку до звільнення або звичайного розміру заробітної плати працівника його кваліфікації у цій місцевості»). Справа в тому, що тут некоректно використані формулювання «на момент» і «не працював». До речі, у ч. 2 ст. 1195 ЦК використовується ще менш коректний вираз «в момент» в поєднанні з формулюванням «особа... не працювала». Із логічного зв’язку абзацу третього ч. 3 ст. 1197 ЦК з попереднім текстом цієї ж статті ми бачимо, що тут йдеться не про роботу в даний момент, а про перебування у трудових правовідносинах. Це підтверджується і зазначенням в абзаці третьому ч. 3 ст. 1197 ЦК на «заробіток до звільнення». Отже, в будь-який момент до звільнення з роботи потерпілий вважається таким, що працював. У такий же спосіб слід тлумачити і ч. 2 ст. 1195 ЦК.
10. Відповідно до частини другої ст. З Закону «Про господарські товариства» «підприємства, установи та організації, які стали учасниками товариства, не ліквідуються як юридичні особи». «Не ліквідуються» — це буквально має означати «не можуть бути ліквідовані аж до того моменту, коли вони втратять статус учасників господарських товариств». Але із логічного зв’язку цього законодавчого положення з частиною першою цієї ж статті («засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України») слід зробити висновок про те, що частина друга ст. 3 Закону «Про господарські товариства» не визнає набуття підприємством, установою, організацією статусу учасника господарського товариства юридичним фактом, який є підставою ліквідації цього підприємства (організації’).
11. Буквальне тлумачення другого речення ч. 1 ст. 241 ЦК («правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання») дає безглуздий висновок, бо виходить, що особа є представником правочину. Якщо ж врахувати логічний зв’язок наведеного тексту з текстом першого речення ч. 1 ст. 241 ЦК, то дефект формулювання другого речення усувається, оскільки таке врахування дає підстави для висновку, що в другому реченні під словом «він» слід розуміти не «правочин», як це випливає із тексту другого речення, а «представник», як це видно із логічного зв’язку другого речення з першим.
12. Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» можлива відмова в переведенні на іншу роботу з мотивів інвалідності, якщо переведення «загрожує погіршенню здоров’я» інваліда. У наведеній цитаті міститься очевидна помилка, бо треба було написати загрожує «погіршенням» здоров’я, а не «погіршенню». Ця помилка виправляється за допомогою логічного тлумачення ч. 2 ст. 17 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Зроблений висновок підтверджується офіційним перекладом цього Закону на російську мову, опублікованим у Відомостях Верховної Ради України. Тут наведене формулювання перекладене як (російською мовою) «угрожает ухудшением».
133
Про деякі питання практики застосування статей 785 та 786 Цивільного кодексу України. Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 29.05.2012 N 01-06/735/2012 // Вісник господарського судочинства. 2012. — № 4.