Квітка кохання
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-10-6
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Квітка кохання». Краткое содержание книги:
ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Поки серце б'ється - так відверто перед читачами зізнається автор нової збірки. І це - не просто слова, це його життєве кредо: творити за принципом жодного дня без нового рядка.Автор дуже плодовитий, бо за досить короткий строк вже видав на - гора чотири збірки поезій. В них він уміло представив все розмаїття поетичних жанрів - лірику, гумор, сатиру. Окремо вийшли книжечки для дітей.
До нової збірки Квітка кохання автор включив вірші написані українською і російською мовами в різні роки, які яскраво передають душевний стан поета. Автора дуже хвилюють негативні процеси, які відбуваються у нашому житті. Він засуджує підлість, зраду, лицемірство, блюдолизів у багатьох своїх віршах. Та головними темами для нього залишаються високі, благородні людські почуття.
Душа тремтить як струни скрипки - зізнається він в одному із віршів. Охоплений сильними почуттями вигукує: Як хочеться в небо злетіти, але при цьому сильно відчуває Тяжіння землі.
Відчуваючи в душі приливи і відливи до прекрасної статі - ЖІНКИ, коли приходить любов, він захоплено вигукує: Розіпну я серце на семи вітрах. Більшість поезій пронизані цими сильними почуттями. Я п’ю любов з криниць кохання, бо його постійно охоплює сильна Спрага кохання.
В одному з російських віршів автор відверто зізнається:
Поки серце б'ється - так відверто перед читачами зізнається автор нової збірки. І це - не просто слова, це його життєве кредо: творити за принципом жодного дня без нового рядка.Автор дуже плодовитий, бо за досить короткий строк вже видав на - гора чотири збірки поезій. В них він уміло представив все розмаїття поетичних жанрів - лірику, гумор, сатиру. Окремо вийшли книжечки для дітей.
До нової збірки Квітка кохання автор включив вірші написані українською і російською мовами в різні роки, які яскраво передають душевний стан поета. Автора дуже хвилюють негативні процеси, які відбуваються у нашому житті. Він засуджує підлість, зраду, лицемірство, блюдолизів у багатьох своїх віршах. Та головними темами для нього залишаються високі, благородні людські почуття.
Душа тремтить як струни скрипки - зізнається він в одному із віршів. Охоплений сильними почуттями вигукує: Як хочеться в небо злетіти, але при цьому сильно відчуває Тяжіння землі.
Відчуваючи в душі приливи і відливи до прекрасної статі - ЖІНКИ, коли приходить любов, він захоплено вигукує: Розіпну я серце на семи вітрах. Більшість поезій пронизані цими сильними почуттями. Я п’ю любов з криниць кохання, бо його постійно охоплює сильна Спрага кохання.
В одному з російських віршів автор відверто зізнається:
Перейти на страницу:
І одному ти хоч раз віддайся,
Поки ще чарівна і струнка.
Й ти відчуєш ураган емоцій
Й ніби побуваєш у раю,
Як візьмуть в полон тебе ті очі,
Що шукали щілинку твою.
То ж спіши, кохайся і не кайся,
Бо як схопить старість за виски,
То тоді, хоч як не посміхайся,
Вже ніхто не гляне на цяцьки.
15.10.1972 р.
ДУХ І ОБУХ
Коли живе в людині дух,
Вона тоді, немов обух. 25.9.2007 р.
НАЙКРАЩИЙ ПОДАРУНОК
Подарую тобі поцілунки, як квіти,
І кохання своє, ніби з маків букет,
У якому ховаю свої самоцвіти
І для тебе в житті свій найкращий сонет.
Я віддам тобі все! Всі найкращі бажання,
Ті, що небо людині для щастя дає,
Я віддам тобі все своє ніжне кохання,
Хай воно ніжним цвітом у тобі проросте.
2.10.1989 р.
ТАКИЙ ВДАВСЯ
– Ну ж і грудоньки у тебе,
Ну й стегенця!
Достають, варт тільки глянуть,
Аж до серця.
Цілий день у тій красі
Я б купався.
І у кого я такий,
Люди, вдався?
Всі, всі зрять на Матір Божу
Та на небо,
Ну а я очей не зводжу
Тільки з тебе.
3.7.1991 р.
БОГ УСІМ ДОПОМАГАЄ
Як тобі без мужа, мем, відпочивалось
І невже ніколи так і не гикалось,
Чи свого новенького ти не заморила,
Як скарбницю радощів перед ним відкрила?
Бо дивлюсь на інших, ті хоч і гуляють
Та, проте, про мужа і про діток дбають,
Боже! Скільки ж треба було мужу мать терпіння,
Щоб терпіть те бл....тво і чекать прозріння!
Може ще для повного щастя для Джульєтти
Не хватало модної нині спірохети?
Що ж, бажаю вдачі! Бог всім помагає...
Думаю й про тебе він також подбає.
10.5.1978 р.
ЯКЩО СТАРІЄШ
Дивлюсь на вогники небесні,
На тихий плеск Дніпровських хвиль,
Ну а думки мої бентежні
Нависли, мов на очі бриль.
Пройшла весна, пройшло і літо,
Іде зима, пливуть віки,
А ми ще й досі, ніби діти,
Що граються у піддавки.
Кохання ще й не починалось,
Але весна вже відцвіла,
Бо вже нікого не цікавить,
Де ти сьогодні й з ким була?
Проте, якщо ти хочеш щастя
І щоб усе було гаразд,
То так роби з своїм партнером,
Ніби це вже в останній раз.
14.9.1978 р.
ДУМИ МОЇ!
Думи мої, думи мої,
До чого ж я постарів,
Ну хіба ж таку красуню
Я б колись пройти зумів?
Думи ж мої, думи ж мої,
Рано ти розрюмсався,
Щоб така, як ця, гукнула
Знаю, й не задумався б.
30.7.2008 р.
БІЛЯ СИНАГОГИ
Біля синагоги
Збився Гриць з дороги
І стоїть, не знає, що робить?
А одна дівиця
Підняла спідницю
І до Гриця:
– Хлопче, досить тобі нить!
29.6.2011 р.
ПОКИ БУДУТЬ ЧАРІВНИЦІ
Чим більше чарівних жінок –
Тим більш спокуси і пліток.
Поки будуть чарівниці –
Будуть вічні таємниці.
БІЛА БЕРІЗКА
– Хочу тебе відчуть в собі, –
Ти, посміхаючись, сказала.
І з того часу у мені
Душа, як зайчик, застрибала.
Почулась музика дібров,
Ніби оркестр в ній поселився
Й заворушилась в жилах кров,
Немов у ній хтось зупинився.
Була то, певно, Божа мить,
Десь з лісу чулись дивні звуки
І так мені хотілось жить,
Та заважали власні муки.
А ти стояла у садку,
Немов берізка в лісі біла,
І десь дивилась за Десну
Й чомусь незримому раділа.
Ніколи мить ту не збагну,
Як «муки» наші всі прорвались,
І ми «кричали» на весь луг,
Ніби на нас вовки напали.
28.1.1997 р.
ОЧІ, ЯК РОСИ
Очі в жінки, як росинки,
Що як сонечка горять,
І пішов я до Маринки,
Як говорять, пошептать.
А думки мої, між нами,
/Що аж соромно сказать/,
В теї жінки між ногами...
Як же тут не закричать!
22.11.1968 р.
ВЕДМЕДИЦІ
Впав вечір на твої зіниці
І стало небо засинать,
І вийшли в небі Ведмедиці
Із Оріоном погулять.
10.4.1978 р.
ВИБУХ НА МАЙДАНІ
Ти не уявляєш навіть того, люба,
Що то був за вибух ніжних почуттів –
Той, який раптово вирвався із мене,
Перейти на страницу: