Квітка кохання

Я відчуваю, час пройшов, Весна в дібровах відшуміла, А я ще й досі не знайшов Оту, що мною б володіла. 6.12.1989 р. НАЙБІЛЬША НАСОЛОДА От би це не на роботу – Вмить до тебе я б прибіг, Щоб де клени і дубочки – Між твоїх забратись ніг. І на тому оксамиті, Де гуляє нетерпець, Пити вічну насолоду З чарівних твоїх кілець. А як Місяць з неба зорі Зажене відпочивать, Щастя те всю ніч ловити І до ранку цілувать. 11.10.1989 р. КАЖУТЬ ВСІ Кажуть всі: вона – повія!.. Ну і що? Кажуть, з неї вітер віє... Ну і що? На здоров’я, хай гуляє, Хай охочих розважає! Я також у тому вітрі: Не женюсь, то хоч провітрюсь! 10.10.1983 р. А РОКИ ЙДУТЬ День кінчається над нами, За плечима дише ніч, Мчиться чорними полями Десь за мною чорна січ. Скроні вже занесло снігом, А душа кричить: вай-вай, Зачекай ти, чорна сучко, А мені цицькасту дай! Дай дихну красою тею, Що пішла у чобітках, Дай хоча б на нічку фею, Що ховає в блузці кайф. Хлопці з вікон поглядають, Як розгулює весна. Де ж ви, коні мої, коні, Де ж ти, молодість моя!? 27.11.1989 р. КОЛИ ТЕБЕ ПОБАЧИВ Коли тебе побачив – ахнув, Аж грім у небі загримів, Ну хто б тебе таку не трахнув, Навіть якби і не хотів? Місяць упав на біле личко І гай відразу зашумів, Ну хто б тебе таку не трахнув, Якби одну в гаю зустрів? 13.10.2008 р. ПРИКОЛ Я бачив все уже в житті, Знав жарти і приколи, Але таких чудових слів І в сні не чув ніколи. І я, звичайно, розгубивсь, І сам не відав, що казати, Як ти дозволила мені Тобою ніч розкошувати. 23.7.2007 р. ХРАМ БАЖАНЬ Грудоньки твої /між нами/ – Це, як небо вище гір, Як же я хотів роками Цих хотілочок, повір. Все життя я тільки й мріяв /Якщо можна так сказать/, Десь під Місяцем в покосах Всю тебе за ніч злизать. А коли настане ранок І пройде пора вмовлянь, Як би я хотів, кохана, Увійти в твій ХРАМ БАЖАНЬ. 12.10.1989 р. ЗВІДКИ ПОВІЇ? Всі в нас чесні і порядні, Ну справжнісінькі святі. Звідки ж в нас беруться феї І шикарні крутії? 21.2.1992 р. СИДЖУ Й МОЛЮСЬ Я цілі дні сиджу й молюсь, Й тебе гукаю, як весну: – Дай, хоч до тебе притулюсь Й тобою хоч разок дихну. 27.6.2011 р. НЕ МОЖУ ВІДІРВАТИСЬ Я знав, що вас не буде, Все ж вийшов зустрічать, І ось переді мною Берізоньки стоять. Запрошують до себе І манять листям віт, А я тебе чекаю, Як квітень – першоцвіт. Не можу відірватись, Ну й видався деньок! Ну як же ти відійдеш Від білих грудоньок? 18.12.1978 р. ПОЛЕ ВОЛОШКОВЕ Твоя краса – то диво волошкове, Твоя краса – то вічна в небі синь, Бо ти для мене – то найкраще слово В якому все: і біль, і запах динь. Твоя краса – то весняні потоки, Твоя краса – то радощі земні, І я не знаю, що б робив всі роки, Якби в житті не стрілася мені! 4.1.1989 р. БУКЕТ СПОКУСИ Дивлюсь на кожну з вас, жінки, І кожна з вас, як діва Єва, Такі стегенця, грудоньки, Ну чом, скажіть, не КОРОЛЕВА! Треба ж Небесному Творцю Створить такий букет спокуси, Що і на крок не відійдеш Поки той тортик ти не «вкусиш». І хай та Божа благодать За сімома замками буде, Ніхто не зможе вберегти, Якщо свої оголить груди. 17.10.1989 р. МОЄ КОХАННЯ Шаленію від кохання: Ну ж і очі, ну й ясні! Як погляну – всі бажання Випираються… в мені! А як ти ще каблучками Під віконечком проб’єш, То хоч як би спать хотілось, Та хіба тоді заснеш?! 4.10.1978 р. ДОВГО РОЗДУМУВАВ Я б дала тобі, мій любий, я б дала Те, що дуже так прохав ти, і могла, Але де тебе носило, де ти був, І чому мене раніше ти не чув?