Квітка кохання

Не візьмете на «Ура», Бо така там установка – Треба справжня підготовка. Ну а дядько, що нас слухав, Покрутив свої уси І сказав: – Відро горілки Й хоч яку сюди проси!... 1.6.2003 р. КОХАНІЙ Сьогодні б я тебе убив, А я ж тебе колись любив. 25.9.2007 р. ЗИМА І КАПІТАЛ У кожного є своя квітка І в кожного – свій ідеал, Зима може бути і влітку, Якщо підведе капітал. Якщо вас залишать друзі, Якщо вас позбавлять Олен, Якщо раптом стали недужі І став неслухняним ваш член. 18.8.2004 р. БІЛОЛИЦЯ КОБИЛИЦЯ Де Донецьк, а де столиця, Де Єгипет, де Дніпро – Їздить дівка білолиця, Аби трахнув її хто. Їде «славна» Веселина В місто славних моряків, Щоб відмітить іменини, Обанкротити батьків. Дні і ночі в ресторані Дівка з хлопцями гуде, І хто більше їй заплатить То вона до того йде. І тоді вже їй байдуже, Хто цілує, хто... гуде. Головне, аби шуміли Комиші, як та іде. Але я б хотів добавить Тій, що любить комиші, Що в житті сім’я і тільки То рятунок для душі. Де Донецьк, а де столиця, Де Каїр, а де Алдан, Ощасливить всіх дівиця Тих, хто їй наллє сто грам. А як вмаже молодиця, Хто моргне – той і годиться... 20.9.2007 р. ЩОБ НЕ КИРПАТІ Всі родились, щоб кохати, Всі родились, щоб любить, Та якби не ви, кирпаті, Не було б і сенса жить. 8.6.2007 р. ДІВЧАТА І КОКАРДИ Всі дівчата в нашім місті Стали поправлятися, Коли хлопці у кокардах Стали появлятися. 4.6.2004 р. РАДІСТЬ – ГОРЕ Ти для мене – радість-горе Нерозгаданих світів, Й все ж, в твоїх очах, як в морі, Я поплавати хотів. Але тут же сам подумав: – Ну, а раптом утоплюсь ? Дав би Бог не помилитись. А як раптом помилюсь? 15..11.1970 р. ЯК БУДУТЬ ГРОШІ Я знаю, що щастя мене обминає, Біжить, верещить і від мене втікає. Я знаю, для того, щоб щастя нам мать, Потрібно в кишені і ще дещо… мать. Як будете, хлопці, в кишені щось мать, Тоді і дівчат не прийдеться вмовлять, Вони і самі – варто бакс показать – Як тут же до вас, ніби пси, прибіжать... 6.12.1961 р. БІЛА ЛІЛІЯ О, Біла Лілія моя! Моя Берізка невгамовна, Квітує ліс, цвітуть поля, Гудуть джмелі нектаром повні. Дихни ти запахом весни, Розправ свої жіночі крила І хоч разочок те зроби, Чого ніколи не робила. І всі вагання зникнуть вмить, І Сонце з радістю засяє, Бо нерішучість, як і смерть, Вона не вабить, а вбиває. О, моя люба, не сумуй, Бо я завжди в думках з тобою, І ти зі мною серед туй Ідеш у платті голубому; Лягаю спати і тайком Тебе до себе пригортаю, І, щоб не мерзла, цілу ніч Тебе, кохана, накриваю. Як бачиш, сам я та не сам, На двох завжди обід готую, За двох ходжу в універсам, За двох радію і лютую. А в тебе що? В тебе журба І хоч у хаті – гуртожиток, Але я знаю, ти – одна, Бо не в своє забралась жито. А поруч мнеться чоловік, Який твого чекає тіла... І ти підставиш, як пиріг... Куди ж ти дінешся, Таміла? 1.2.1983 р. ВСЕ МОЄ! – Все, що державне – то моє! – Сказав Ведмідь й Теля тягне. 25.3.2008 р. МОСКВА Так от воно де серце всього світу, Скарбниця всіх щасливих мрій, Куди спішать зимою й літом З усіх можливих берегів. Так от вона де правда всього світу, Наш гордий розум, мій і наш кумир, Звідки іде «усе найкраще дітям» І звідки йде найкраще слово –»Мир». От воно де серце нашої держави, Де живуть куранти, чим завжди горжусь, Звідки йдуть у Всесвіт чарівні октави, Й звідки кожен ранок слухаю я Русь. То ж рівняйтесь, друзі, ви на Красну площу, На Москву, на Леніна, на Велику Русь, Я сьогодні вперше тут стою на площі І, мабуть, по-справжньому – вперше теж горжусь! 16.5.1981 р. КОПИЦЯ Тетяні