Замах на бродягу
- Автор: Сименон Жорж
- Год: 1968
- Язык: украинский
- Год: "Дніпро"
- Жанр: Полицейские детективы
Электронная книга - «Замах на бродягу». Краткое содержание книги:
— Таким чином, месьє Гайяр, — втомлено мовив Мегре, немов для нього ця справа була вже давно закінчена, — ви, очевидно, вже зрозуміли становище…
І, помітивши, як адвокат вже відкрив був рота, щоб відповісти, докинув:
— Не перебивайте… Я говоритиму якомога коротше, бо ваше товариство мені не дуже приємне…
— Не знаю, що цей хлопець міг вам наплести…
— Я наказав вам мовчати!.. Вас привели сюди не для того, щоб допитувати… Я не вимагаю жодних пояснень… Спочатку я навіть хотів одразу відправити вас до в'язниці, щоб ви там почекали результатів експертизи…
З цими словами він поклав на стіл аркуш паперу із списком клієнтів Гайяра, які були притягнуті до суду і виправдані з мінімальним покаранням, і почав читати його рівним монотонним голосом, немов молитву. Потім, підвівши голову, додав:
— Як ви самі розумієте, нам доведеться допитати всіх цих людей… Певно, деякі з них мовчатимуть… Принаймні спочатку… Але потім, довідавшись, що гроші, які вони вам давали з цілком певною метою, осідали в ваших кишенях…
Обличчя Гайяра теж змінилося, але він не здавався.
— Не знаю, що наговорив вам цей пройдисвіт…
І тут Мегре вдарив кулаком по столу так, що аж підскочила важка металева чорнильниця.
— Мовчіть! — загорлав він. — Я забороняю вам розтуляти рота.
Цей удар і крик було чути в інспекторській. Всі перезирнулися.
— Нема потреби нагадувати вам, як ви вели ваші справи… Тепер мені ясно, чому ви так обережно вибирали собі клієнтів… Знаючи, що вони так чи інакше будуть виправдані або засуджені умовно, ви могли легко переконати відкупитися…
Він мало не задихався від гніву.
— У мене є всі підстави гадати, що ви користалися не тільки з мого ім'я… Ви також займалися податковими справами. Я щойно дзвонив панові Жюбелену… Нам доведеться зустрітися і з ним… — Він насилу запалив люльку — так йому тремтіла рука. — Обіцяю вам найретельніше розслідування, навіть якщо воно забере кілька місяців… докопаємося до найдрібніших ваших афер…
Гайяр сидів, низько схиливши голову, і навіть не наважувався дивитися у вічі комісару. Пальці правої руки судорожно стискали куксу.
— Коли ви станете перед судом, ваш оборонець, очевидно, нагадає про вашу військову доблесть і про ваше каліцтво… Можливо, ця обставина допоможе пом'якшити судовий вирок… Але в моїх очах ви завжди будете наймерзеннішим…
Ні! Він не міг говорити, немов якась рука перехопила йому горлянку. І, не звертаючи уваги на Гайяра, він підійшов до шафи й дістав пляшку коньяку, з якої іноді доводилося частувати допитуваних, коли в тих не витримували нерви.
Він за одним духом вихилив повну чарку і, повернувшись на місце, вже твердою рукою запалив згаслу люльку.
Тепер він був майже спокійний. З якоюсь дивною байдужістю, так, немов ця справа його зовсім не обходила, він вів далі:
— Зараз експерти найретельнішим чином оглядають ваш лімузин… Цілком можливо, що від трупа залишилися певні сліди… Щоправда, після мого ранкового візиту ви чомусь відчули необхідність помити машину, але…
— Я…
— Мовчіть! Попереджаю востаннє — ще одне слово, і ви негайно будете за гратами!
Гайяр глухо застогнав.
— Мушу також повідомити вас, що група експертів вже вирушила до вашого будинку на вулиці Ля-Брюйєр…
Гайяр здригнувся.
— Моя дружина… — прошепотів він.
— Ні, ваша дружина їм не потрібна… Вранці крізь вікно я помітив у вас на подвір'ї невеличкий сарай… В ньому переглянуть кожний квадратний сантиметр… Вони також перевірять всі закутки вашого будинку, від підвалу до горища… Увечері я допитаю обох ваших прислужниць…
— Але ж…
— Ні слова!
— Ваш оборонець легко доведе відсутність умисності… Про це вже свідчить сам той факт, що ваша машина була в ремонті і понад дві доби ви змушені були тримати труп вдома… Уявляю, як це було неприємно!
Він уже говорив не стільки для адвоката, як для самого себе. Вся та низка дрібних фактів, які досі здавалися йому дивними і нез'ясовними, ставали кожен на своє місце і вже не таїли в собі жодної загадки. Зараз він міг відповісти на всі запитання.
— Сімнадцятого травня було вбито Мацотті… Ми почали допитувати всіх, хто останнім часом постраждав від його нальотів… Одним із перших повістку одержав ваш клієнт Еміль Буле…
Певна річ, про це він негайно повідомив вас… Адже ви були в нього довіреною особою, порадником у всіх юридичних та фінансових справах… Вісімнадцятого травня він прибув до Сюрте і мусив відповідати на запитання інспектора…