Третя світова: Битва за Україну
- Автор: Фельштинский Юрий Георгиевич, Станчев Михаил
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Третя світова: Битва за Україну». Краткое содержание книги:
У сфері зовнішньої політики Янукович (відомий своєю проросійською позицією) несподівано для багатьох розкритикував ідею створення союзу Росії, Білорусі та України. Президент 1 квітня 2010 заявив, що «стратегічним напрямом української зовнішньої політики є інтеграція до Європейського Союзу». Одночасно він ліквідував міжвідомчу комісію з питань підготовки України до вступу в НАТО та Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції, створені у 2006 році Ющенком, а у липні 2010 року підписав закон про основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики держави, в якому остаточно відмовився від курсу на вступ до НАТО, заявивши про принциповий позаблоковий статус України.
Оголосивши «хрестовий похід» проти корупції, Янукович та його оточення взяли на озброєння рейдерську систему захоплення бізнесу як у своїх політичних конкурентів, так і у союзників. Експерти ОБСЄ зафіксували понад 50 випадків рейдерських захоплень бізнесу оточенням Януковича з використанням корумпованих правоохоронних органів, судів, прокуратури, податкової інспекції та міністрів. Власників змушували ділитися своїм бізнесом, віддаючи 50 %, а то й відбирали цілий бізнес з допомогою «дресированих» судів. За даними Антирейдерського союзу підприємців України за час президентства Януковича 7 тисяч українських компаній були у той чи інший спосіб атаковані «сім’єю», а до сфери «корпоративних інтересів» мафіозної Сім'ї Януковичів входила, без жодного перебільшення, вся територія України.
Рейдерство Януковича обумовлювалося необхідністю отримати півтора мільярда доларів для президентської кампанії 2015 року — для підкупу 15 мільйонів виборців, виходячи з розрахунку 100 доларів за один голос. Ось так описав цю систему тотального розбещення електорату голова Антирейдерського союзу Андрій Семидідько:
«Рейдери діяли достатньо простими методами. Наприклад, спочатку потрібно було знайти прибуткову компанію. Потім — ініціювати перевірку податковою [поліцією], й відповідно до її результатів порушити кримінальну справу. На основі матеріалів справи проводилася так звана «фіксація» власника, на якого виходили рейдери з пропозицією. Зазвичай варіантів було небагато: йому пропонували платити регулярно «дань» у розмірі 30–50 % від прибутків компанії або ж поступитися правом власності. При цьому або частина компанії виводилася в офшор, або ж зміни в складі власників просто не реєструвалися — тобто де-юре склад власників залишався попереднім, а де-факто існував протокол засідання, у відповідності до якого одні власники виходили, а інші входили… За Януковича були створені чи не ідеальні умови для успішного рейдерства. Вся система була побудована так, що на протиправне відчуження власності з готовністю йшли всі причетні особи. Масштаб явища вийшов далеко за рамки «покриття потреб» самого родинного клану Януковичів. Іноді люди «працювали», прикриваючись «сімейними інтересами»… Нерідко, коли відповідна «рознарядка» опускалася до рівня області — до прокурора або ж чиновника… суми поборів зростали вдвічі — за рахунок власних апетитів місцевих чиновників. У сферу такого інтересу «сім’ї» входили цілком публічні та великі компанії».
Так з рахунків всесвітньо відомої горілчаної компанії «Nemiroff» на базі кримінальної справи упродовж трьох років було виведено більше 50 млн доларів на підставні фірми, близькі президенту Януковичу[46].
Кримінальне переслідування політичних противників торкнулося не лише Юлії Тимошенко та міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, але й міністра економіки Богдана Данилишина, міністра оборони Валерія Іващенка, депутата Ігоря Макарова та екс-замголови «Нафтогазу України» Ігоря Діденка, екс-голови митної служби України Анатолія Макаренка та багатьох інших. Янукович навіть замахнувся на колишнього президента Леоніда Кучму, якому інкримінували причетність до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, що дозволило Януковичу тримати в напруженні не лише Кучму, але й все бізнес-оточення колишнього президента.