Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Психология » Чому люди тупі? Психологія дурості
Чому люди тупі? Психологія дурості - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Чому люди тупі? Психологія дурості

Электронная книга - «Чому люди тупі? Психологія дурості». Краткое содержание книги:

Щодня без винятку ми бачимо, чуємо й читаємо дурниці. Водночас усі їх роблять, думають, перетравлюють і говорять. Усі ми час від часу буваємо дурнями, які мимохіть верзуть дурниці без важких наслідків. Та поза щоденним фоновим шумом глупства доводиться мати справу з натовпом фахових, коронованих дурнів, дурнів із великої літери. І в цих дурнях, хоч де вони нас спіткають, на роботі чи вдома, немає нічого смішного. Тож чому їхня «популяція» збільшується, перетворюючи дурість із вади на еталон? Французький науковий журналіст Жан-Франсуа Марміон здійснив приголомшливе комплексне дослідження феномена людської тупості.
- Як інтернет і соціальні мережі роблять нас дурними
- Чому дуже розумні люди часом вірять у дурниці
- Як боротися з колективною тупістю
- Пропаганда відсталості та методи протистояння обскурантизму
У цій сміливій, часом зухвалій і відвертій історії психіатри, вчені, філософи, соціологи та письменники з усього світу пропонують нам свій погляд на людську дурість, її природу і на те, чому вона досі існує в нашому житті.
1 ... 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80
Перейти на страницу:

♦  Вони думають, що ви кажете дурниці…

Так, або що це не цікаво. Можливо. Коли я пишу сцену з діалогами, мені абсолютно необхідно написати це від руки, зі стрілками, зі словами, що розбігаються в різні боки, пишуться навспак, які я закреслюю… Але я розумію, що ручне письмо зникає. Ми більше не можемо відстежити шлях, яким ішов письменник від одного формулювання фрази до іншого. Те, чого мені як авторові, коли я пишу, ніколи не зможе дати комп’ютер, — це чернетка, перший начерк, такий цінний, бо він прийшов із підсвідомості. Хоч він і дурнуватий, природно: підсвідоме не конче розумне.

♦  Можна сказати, що ми живемо в золотий вік дурості, чи вона така, як і була?

Розквіт у неї ще попереду, будьте спокійні! Якщо погодитися з Луїсом Бунюелєм, що в людській особі 60 % поганого і 40 % доброго, дурість прогресує і жорстокість також. Та якщо припустити, що ми більш-менш збалансовані, 50 % на 50 %, тоді обмеження дурості — це справа законів, правил, способу життя, структури держави, суспільства. Запитання постають щодня, і їх не можна розв’язати одним словом чи розчерком пера. Я чув таке гасло: «геть капіталізм» — це ні про що! Просто ні про що. Спочатку треба означити слова, а це дуже складно, бо в усіх різне розуміння значення слова «капіталізм». Можна процитувати тисячі прикладів такого типу, це почалося не сьогодні. Але завдяки маленьким апаратикам, що обтяжують наші кишені, ці відозви передаються нині з такою швидкістю, що так, це нове. Треба завжди замислюватись над тим, що стоїть за словами, які ми чуємо, за речами, які бачимо.

♦  Дурість і зло — близькі родичі?

Без сумніву. Але дурні можуть бути дуже добрими й дуже милими. Гітлерівське зло, системне, обов’язково тупе. Воно обмежене, воно знає, що колись його знищить зло, можливо, більше за його власне. Замахнутись на володіння світом, позбавити прав і винищити частину населення, щоб установити Третій райх на 3000 років, — це цілковитий ідіотизм! Це справді глупство в дії. Драма в тому, що найцивілізованіший на землі народ дозволив отруїти себе цією грандіозною дурістю. Треба завжди пильнувати, от і все. Стримуватись, наприклад, коли відповідаєш на опитування по телефону…

Бесіду вів Жан-Франсуа Марміон

Жити в мирі зі своїми дурощами

Проти дурості навіть боги безсилі.

Фрідріх Шиллер
Стасі Калаан, викладачка клінічної психології та психопатології в Університеті Тулузи 2 — Жан Жорес, наукова співробітниця Науково-дослідного центру психопатології та психології здоров’я (CERPPS)

Дурість неминуча, бо всі ми люди. Ми самі продукуємо наші дурощі, й реакцію на них також.

Є чимало синонімів слова «дурний»: тупий, глупий, недоумкуватий, ідіот, нікчема… Проте всі вони мають спільний знаменник — притаманний їм елемент помилки. Навіть найбезглуздіша дурниця (грубий жарт, наприклад) щодо іншого, погано сприйнята цим останнім, визнається помилкою. Якщо сподіваного гумористичного ефекту, на жаль, немає, вчинок зрештою виявляється радше глупим. Очевидно, що рідко коли дурощі робляться цілком свідомо.

У пошуках безумовного прийняття себе

Є тільки дві безмежні речі: всесвіт і людська дурість… хоча щодо всесвіту я не зовсім певен.

Альберт Ейнштайн

Як прийняти себе, попри наші недосконалості, обмеження і, цілком очевидно, дурощі? У психології поняття прийняття зараз дуже в моді. Наприклад, у медитації в повній свідомості, коли людині пропонують поміркувати про пережитий досвід, без оцінювання. Або в терапевтичному методі «прийняття й залучення» (Acceptance and commitment therapy, АСТ): терапевт веде пацієнта до прийняття елементів, які йому створюють проблеми (в самій людині, в інших, в оточенні), і, використовуючи різні стратегії, допомагає йому навчитися оптимальної психологічної гнучкості.

Безумовне самоприйняття в психології розвинув насамперед американський психолог Альберт Елліс у своїй раціонально-емоційній поведінковій терапії, попередниці когнітивних терапій[142]. Він надихався працями філософів-стоїків (Епіктета, Сенеки), які пропагували підхід загального прийняття як шлях до щастя. Клінічні спостереження показали Еллісу, що людська істота має схильність — і внутрішню, і підтримувану освітою (сімейною та іншою) — прийняти себе… за умови, що вона виконує певні умови, які найчастіше стосуються її досягнень і вчинків.

вернуться

142

A. Ellis, Reason and Emotion in Psychotherapy, Citadel, 1994.

1 ... 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)