Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Психология » Чому люди тупі? Психологія дурості
Чому люди тупі? Психологія дурості - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Чому люди тупі? Психологія дурості

Электронная книга - «Чому люди тупі? Психологія дурості». Краткое содержание книги:

Щодня без винятку ми бачимо, чуємо й читаємо дурниці. Водночас усі їх роблять, думають, перетравлюють і говорять. Усі ми час від часу буваємо дурнями, які мимохіть верзуть дурниці без важких наслідків. Та поза щоденним фоновим шумом глупства доводиться мати справу з натовпом фахових, коронованих дурнів, дурнів із великої літери. І в цих дурнях, хоч де вони нас спіткають, на роботі чи вдома, немає нічого смішного. Тож чому їхня «популяція» збільшується, перетворюючи дурість із вади на еталон? Французький науковий журналіст Жан-Франсуа Марміон здійснив приголомшливе комплексне дослідження феномена людської тупості.
- Як інтернет і соціальні мережі роблять нас дурними
- Чому дуже розумні люди часом вірять у дурниці
- Як боротися з колективною тупістю
- Пропаганда відсталості та методи протистояння обскурантизму
У цій сміливій, часом зухвалій і відвертій історії психіатри, вчені, філософи, соціологи та письменники з усього світу пропонують нам свій погляд на людську дурість, її природу і на те, чому вона досі існує в нашому житті.
1 ... 69 70 71 72 73 74 75 76 77 ... 80
Перейти на страницу:

Численні дослідження показали, що наш реальний досвід (спогади) реактивується у фазі повільного сну, де здійснюється його закріплення, мов той актор, який повторює свій текст, щоб ліпше запам’ятати. Ми вважаємо, що у фазі швидкого сну, яка йде слідом (і, можливо, в процесі снів, якими вона супроводжується), мозок імпровізує, перестрибуючи від однієї асоціації до іншої, що створює можливості для реорганізації наших спогадів і появи нових ідей, які можуть виявитися плідними після пробудження. На користь цієї гіпотези говорять свідчення багатьох людей у стані свідомого сну, себто тих, хто знає, що спить у цей момент, а деякі з них здатні частково міняти по ходу сценарій свого сну. Ці справжні сомнонавти розповідають, що нерідко використовують унікальну свободу, яку надає їм стан сну, щоб шукати розв’язання своїх творчих проблем (наприклад, розв’язати складну математичну проблему чи створити модель).

Як ми бачили, сни міцно зв’язані з нашими денними переживаннями. З цього витікає, що: 1) справді неможливо уникнути довколишньої дурості та 2) дурень удень має схильність лишатися дурнем і вночі. Та хтозна? Завдяки творчій силі снів, може, й дурень спроможеться на геніальне осяяння?

Найбільша дурість — це вважати себе розумним.

Зустріч з Жаном-Клодом Карр’єром письменником і сценаристом

♦  Якось ви сказали мені, що відрізняєте глупство від дурості. У чому різниця для вас?

Я таке сказав?

♦  О, так! А що, це була дурість?

Може, й так. Скажімо, глупство завжди категоричне, нахабне: ми стверджуємо щось цілком ідіотське, але з певністю й дуже авторитетно. Глупство завжди дуже впевнене в собі, дурість натомість часом припускає сумнів. Я сам можу говорити дурості щодня, як усі, але намагаюсь не говорити забагато глупства, тим більше що деякі з них роблять багато шкоди. Ще й сьогодні, коли ми кажемо, що деякі категорії людських істот не схожі на інші, це водночас дурниця й глупство, але насамперед глупство, бо ми знаємо, що це неправда. Якщо хтось стверджує, що Сонце — найбільша зірка у всесвіті, це дурниця, от і все, через невігластво. Якщо ж хтось буде уперто триматися за це всупереч очевидності, то вже справжнє глупство, яке наближається до фундаментальної дурості. Але найбільше дивує, коли дурень говорить розумну річ. Таке трапляється…

♦  Глупство — це переконання, яке вважає себе знанням?

Іноді так. Я не можу сказати, що всі люди, які брали участь у церковних соборах, щоб установити «істини», були ідіотами: вони мали інтелект своєї доби і міркування своєї доби. І все ж вони дійшли до виразів на зразок «триєдність», а це таки доволі близько до дурості… Ключову фразу мого «Словника глупоти» сказав монсеньйор Келен, паризький архієпископ, на початку XIX століття, після поразки Наполеона. Він оголосив колишнім емігрантам, що повернулися з Бурбонами й зібралися в соборі Паризької Богоматері, що «Ісус Христос був не тільки сином Божим, але й з прекрасної сім’ї по материнській лінії». Глупіше не придумаєш! Флобер казав, що «глупота полягає в бажанні вивести мораль». Сказати щось остаточне, що не зрушиться ніколи. Ми живемо в постійному русі знань, ідей, почуттів, нашого сприйняття світу й себе самих, наших відчуттів… отож прагнути закріпити речі раз і назавжди, «це отак», хоч про що йдеться, — це глупство. Безперечно. Бо все постійно змінюється.

♦  То сумнів може слугувати ліками проти глупства чи проти дурості?

Він просто необхідний. Наука весь час сумнівається: коли я працюю з науковцями, а це трапляється доволі часто, вони кажуть, що наукова істина живе з десяток років. А от віра, вона не сумнівається ніколи. Це власне її головна ознака: сумнів апостола Хоми — великий гріх! «Ти пристав до групи, що вірить у цю істину. Якщо ти маєш нещастя сумніватися в ній, тебе виженуть». А можуть і вбити.

♦  Це формула «Credo quia absurdum» — «Вірую, бо абсурдно»?

Це інше. Релігійні істини, наприклад, триєдність Трійці (треба прийняти, що Бог «один» і «троє»), — це таємниця, це абсурдність. Жоден людський розум не міг вигадати такого: тому що це правда, і якщо це абсурдно для нас, то це чудо. Але забуваємо, що саме ми вирішили, що це правда… Сьогодні важко в це повірити, але я знав у своєму поколінні переконаних комуністів з близьким станом духу. Цитати з Карла Маркса, Енгельса чи Леніна означали для них проголошену істину. Виключення з комуністичного гуртка через сумнів у 1950-х роках було серйозним ударом. Дехто дуже страждав через це, хтось помер на самоті чи наклав на себе руки. Я знав таких… Це було так само, як виключення з гностичної чи єретичної секти, яких ми мали сотні впродовж історії.

1 ... 69 70 71 72 73 74 75 76 77 ... 80
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)