Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
9. У частині 2 статті, що коментується, зазначена заборона засудженим на виїзд за межі України без дозволу КВІ. Інспекція може давати такий дозвіл тільки у випадках направлення засудженої особи у відрядження з місця роботи, у разі потреби проходження курсу лікування за кордоном та в разі смерті близького родича (перелік таких осіб визначений у п. 11 ст. 32 КПК). У таких випадках ксерокопії відповідних документів, завірених у встановленому порядку, долучаються до особової справи засудженого.
У разі прийняття рішення про надання особі дозволу на виїзд за межі України (відмови в наданні дозволу на виїзд) працівник КВІ виносить мотивовану постанову, копія якої видається засудженому, а інша — долучається до його особової справи.
Разом з тим, слід мати на увазі, що остаточне рішення про виїзд засудженої особи за межі України приймають уповноважені державні органи, які керуються у своїй діяльності чинним законодавством та міжнародно-правовими актами, згоду на які дала Верховна Рада України.
Стаття 35. Наслідки ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
1. У разі ухилення засудженого від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю він притягується до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.
2. Засуджений до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, розшук якого оголошено у зв’язку з ухиленням від покарання, затримується і конвоюється органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.
1. Термін «ухилятися» означає намагатися не робити чогось, не брати участі в чомусь, відсторонятися від чогось, уникати.
Ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю — це невиконання особою, яка засуджена до цього виду покарання, обов’язку утриматись від обіймання певної посади чи зайняття певною діяльністю протягом строку, визначеного вироком суду.
Відповідно до вимог нормативно-правових актів ДКВС і МВС України, ухиленням від відбування покарання вважається:
1) порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були учинені після письмового попередження;
2) невиконання вимог вироку суду;
3) неповідомлення КВІ про місце роботи і проживання чи їх зміну.
Порушником визнається також засуджена особа, яка не з’явилася без поважної причини до КВІ або зникла з метою ухилення від відбування покарання.
Таким чином, ухиленням від відбування даного покарання варто вважати не лише невиконання засудженою особою обов’язку утриматися від обіймання певної посади чи зайняття певною діяльністю, а й невиконання інших обов’язків, що випливають з правового статусу засудженої до даного виду покарання особи.
2. Кримінальна відповідальність — це вимушене зазнавання особою, яка вчинила злочин, державного осуду; а також передбачених Кримінальним кодексом України обмежень особистого, майнового або іншого характеру, що визначаються обвинувальним вироком суду і покладаються на винного спеціальними органами держави.
3. У зв’язку з тим, що нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень здійснює Генеральний прокурор та підлеглі йому прокурори, матеріали для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності засудженого до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за ч. 1 ст. 389 КК України «Ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі» направляється відповідному прокурору по територіальності згідно з вимогами статей 94, 95, 97 КПК України. Вивчивши матеріали, що надійшли, прокурор не пізніше триденного строку зобов’язаний прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;