Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
в) обмеження в правах особистого, майнового чи організаційного характеру (заходи юридичної відповідальності).
Виходячи зі змісту статті, що коментується, слід констатувати, що власники підприємств, організацій, установ та їх уповноважених органів мають реалізовувати покладені на них обов’язки в активній формі.
4. Вказаний у зазначеній статті термін «не пізніше трьох днів» рахується з наступного робочого дня тижня — з часу початку роботи підприємств, організацій, установ та їх уповноважених органів (згідно із затвердженим графіком роботи) — і закінчується протягом останньої години роботи цих суб’єктів, щоб відповідальні за подачу інформації особи мали можливість відправити через канцелярію необхідні матеріали адресату. У такому ж порядку реєструються в журналі вхідної кореспонденції і листи та інші звернення, що надходять власникам підприємств та ін. та їх уповноваженим органам. Саме тому початковий відлік часу на виконання зобов’язання перед КВІ рахується з першої години роботи зазначених суб’єктів діяльності.
5. Процедура звільнення особи з посади, яку вона обіймає, або від того виду професійної діяльності, права на яку він позбавлений, передбачена Кодексом законів про працю України (далі — КЗпПУ) та іншими нормативно-правовими актами. Рішення з цих питань оформляється письмовим наказом, з яким в обов’язковому порядку під підпис ознайомлюють особу, щодо якої він виданий.
6. Право на внесення записів до трудових книг працівників підприємств, установ, організацій та їх уповноважених органів усіх форм власності мають представники їх кадрових апаратів або безпосередньо власники цих суб’єктів діяльності в установленому законом порядку.
7. Повідомлення про виконання вимог вироку власник підприємства, установи, організації або їх уповноважених органів направляє у КВІ у письмовому вигляді по пошті.
8. Вимога — це пропозиція у категоричній формі зробити щось; зобов’язання до вчинення чогось; змушувати робити саме так, а не інакше.
Кримінально-виконавча інспекція, відповідно до свого правового статусу як органу виконання покарань (див. коментар до ст. 13 КВК), вправі вимагати від власників підприємств, де працюють засуджені до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, документи, пов’язані з виконанням вироку.
При цьому вимога має носити письмовий характер і відповідати положенням нормативно-правових актів з питань інформації.
9. До документів, пов’язаних з виконанням покарання, зокрема, належать: виписки з трудових книжок засуджених, копії наказів про звільнення особи з посади або від певного виду професійної діяльності, копії наказів про заохочення чи накладення стягнення на засуджених, характеристик на особу та ін.
Необхідність у наявності таких документів у КВІ зумовлена обов’язками, що покладені на неї згідно із законом (ст. 31 КВК) та змінами конкретних життєвих обставин, що відбулись у засудженого (необхідність застосування умовно-дострокового звільнення (ст. 81 КК), заміна покарання більш м’яким (ст. 82 КК), застосування амністії, помилування та інших форм звільнення особи від покарання та його відбування), а також для вирішення питання про притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст. 389 КК).
10. Невиконання вимог кримінально-виконавчої інспекції з питань виконання вироку суду може стати підставою для притягнення власника або уповноважених осіб підприємства, організації, установи та їх уповноважених органів до передбачених законом видів юридичної відповідальності (статті 185-3, 185-6 та ін. КУпАП, ст. 382 КК та ін.).
Питання про застосування державного примусу до винних осіб вирішуються органами прокуратури.
Стаття 33. Обов'язки органів, які мають право анулювати дозвіл на заняття певними видами діяльності
Органи, які мають право анулювати дозвіл на заняття певними видами діяльності, зобов’язані не пізніше трьох днів після одержання копії вироку суду анулювати дозвіл на заняття тим видом діяльності, яка заборонена засудженому, вилучити відповідний документ, який надає даній особі право займатися певним видом діяльності, і повідомити про виконання вимог вироку суду кримінально-виконавчу інспекцію.
1. Відповідно до чинного законодавства України органи, які вправі давати дозвіл на заняття певними видами діяльності, уповноважені й на анулювання таких ліцензій (від. лат. licentia — свобода, право). Державна реєстрація і ліцензування здійснюються у таких сферах діяльності юридичних і фізичних осіб, як підприємницька; господарська; банківська та професійна діяльність на ринку цінних паперів і деякі інші. Зокрема, органи внутрішніх справ вправі анулювати дозвіл на право керування транспортними засобами, володіння та користування зброєю; органи мисливського господарства — право на полювання; органи міськрайдержадміністрацій — право займатися підприємницькою діяльністю тощо.