Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України

6. Вирок суду приводиться до виконання: 1) не пізніше десятиденного строку з дня вступу вироку в законну силу; 2) не пізніше десятиденного стро­ку з дня звернення вироку до виконання (ч. 5 ст. 36 КВК). Про порядок вступу вироку в законну силу дивись коментар до ст. 4 КВК України. Відповідно до ст. 404 КПК України, вирок, що набрав законної сили, звертається до вико­нання судом, який постановив вирок, не пізніше ніж через три доби з дня на­брання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанції.

Встановлення двох термінів приведення вироку до виконання зумовлено тим, що в деяких випадках момент вступу вироку в законну силу та момент звернення його до виконання можуть розбігатися у часі (зокрема, при апеля­ційному перегляді справи вирок вступає в законну силу з дати прийняття рі­шення апеляційною інстанцією, а звертається він до виконання лише після над­ходження до суду справи з апеляційної інстанції). У цьому разі відправною точ­кою для обчислення строку приведення вироку суду до виконання стає момент його звернення до виконання.

7. Кримінально-виконавча інспекція згідно з Інструкцією (розділ ІІ) та ч. 5 ст. 36 КВК України, має широке коло повноважень, які в науковій літературі пропонується диференціювати на певні групи залежно від напрямів діяльності, що здійснюється інспекцією, а саме: а) організаційні, б) контролюючі, в) роз­шукові та інші.

До організаційних повноважень можна віднести: проведення реєстрації та обліку засуджених осіб; роз’яснення порядку та умов відбування покарання; погодження з органами місцевого самоврядування переліку об’єктів, на яких засуджені особи відбувають громадські роботи, та видів робіт, що можуть ни­ми виконуватись, переведення на інше місце роботи, появу на роботі в стані сп’яніння, порушення громадського порядку; встановлення періодичності та днів проведення реєстрації; направлення до органів внутрішніх справ подання про здійснення приводу тих засуджених, хто без поважних причин не з’явився за викликом до інспекції; підтримання постійних контактів з власником під­приємства для своєчасного отримання інформації про ухилення засуджених осіб від відбування покарання; підтримання контактів з органами внутрішніх справ, кримінальною міліцією у справах неповнолітніх і службою у справах неповнолітніх при міських і районних держадміністраціях, а також з громад­ськими формуваннями; направлення до відповідних органів внутрішніх справ подання про привід до інспекції засуджених осіб, які без поважних причин не з’явилися за викликом до інспекції; у разі систематичного несвоєчасного подання інформації про виконання громадських робіт або нездійснення контро­лю відповідальною особою за роботою та поведінкою засудженого, а також не­виконання інших вимог КВК України направлення матеріалів прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згі­дно із законом (ст. 382 КК); направлення до суду подання відповідно до ст. 84 КК України про звільнення від відбування покарання щодо осіб, які під час відбування покарання захворіли на психічну чи іншу тяжку хворобу, що пере­шкоджає відбуванню покарання, та відповідно до ст. 37 КК України щодо осіб, які після постановлення вироку суду визнані інвалідами першої чи дру­гої групи або досягли пенсійного віку, а також жінок, які стали вагітними; у разі ухилення засуджених осіб від відбування покарання у виді громадських ро­біт відповідно до ч. 2 ст. 40 КВК України направлення прокуророві матеріалів для вирішення питання про притягнення таких осіб до кримінальної відпові­дальності згідно з ч. 2 ст. 389 КК України; виконання певних функцій, пов’я­заних із зняттям з обліку осіб, засуджених до громадських робіт.