Вождь червоношкірих (Збірник)

Вдячна аудиторія, за винятком одного суб'єкта, зайшлася оплесками.

— А він молодчага, правда? — сказав пасажир, який був незрозуміло ким, молодому чоловікові з Агенцією.

Єдиним, хто не розділяв загального збудження, виявився мірошник, який усвідомлював, що його знову відтісняють на задню лаву. Йому б ніколи не спало на думку наректи яблуко емблемою. Він збирався, потому як фрукт буде поділено і з'їдено, взятися до наступної розваги — приклеювати до лоба зернятка і називати їх іменами знайомих дівчат. Одне точно носило б ім'я міс МакФарланд. Зернятко, яке б відпало першим… але було вже запізно.

— Яблуко, — вів далі суддя Менефі, звертаючись до присяжних, — займає незаслужено низьке місце у системі сучасних цінностей. Справді, його згадують лише у зв'язку з кулінарією чи торгівлею, тому ми й забуваємо зараховувати його до вишуканих фруктів. Але згадаймо історію давнини! Біблійний, історичний та міфологічний матеріал містить незчисленні свідчення на доказ того, що яблуко було королем фруктів. Ми згадуємо деталь очного яблука, коли хочемо підкреслити виняткову цінність речі. А хіба сам цар Соломон не порівнював доречно сказане слово зі срібним яблуком? Жодне інше дерево, плід чи лоза не використовується так широко у метафорах і порівняннях. Хто не чув про яблука Гесперид — яблука вічної молодості, і хто не бажав би їх скуштувати? Не варто й згадувати про найвизначніший і найжахливіший доказ виняткової важливості яблука у стародавньому світі. Всім відомо, який саме плід став принадою у руках змія і спричинив перше гріхопадіння та вигнання людей із раю…

— Такі яблука, — зауважив мірошник, не відриваючи очей від царського плоду, — на ринку в Чикаго коштують три долари п'ятдесят центів за діжку.

— Наразі моя пропозиція така, — провадив суддя Менефі, нагородивши мірошника поблажливою посмішкою. — З волі не залежних від нас обставин нам доведеться залишитися тут до ранку. В нас достатня кількість дров, щоб підтримувати вогонь у коминку. Залишається лише розважати себе у будь-який доступний спосіб, щоб скоротати час перебування в цьому будинку. Я пропоную вручити яблуко міс Гарланд. Це — не просто фрукт, а, як я казав, нагорода у змаганні, яка символізує велич людської думки. Міс Гарланд із цієї миті не належатиме собі… але тільки на час змагання, звичайно, — він зробив глибокий уклін на старовинний манер. — Вона стане представницею прекрасної статі, втіленням і образом жіночності, серцем і мозком найдосконалішого з Божих творінь. У цій якості вона судитиме нас і ухвалить рішення у такій справі.