В пошуках Аляски

— Ну, я теж,— відказав Орел.— Постарайся переконати його триматися в рамках правил, а то він ризикує втратити своє місце в нашій школі.

— Так, сер,— мовив Полковник.

— Можете не вимикати світла, поки не вкладетеся спати. Побачимося завтра, Майлзе.

— На добраніч, сер,— сказав я, одразу уявивши, що поки мене судитимуть, Полковник зможе підкласти на місце алкотестер. Допіру Орел вийшов, Полковник випростався і з посмішкою прошепотів, остерігаючись, що Орел може бути ще під дверима:

— Це було неперевершено.

— У мене були найкращі вчителі,— відказав я.— Пий.

За годину, коли пляшка майже спорожніла, прилад нарешті показав 2,4.

— Слава тобі, Господи! — вигукнув Полковник і додав: — Це жахливо. Ніякого задоволення від пиятики.

Я підвівся, прибрав з дороги «СТОЛИК», щоб Полковник міг перетнути кімнату, ні об що не спіткнувшись, і запитав:

— Ну що, підвестися можеш?

Полковник уперся руками в канапу і спробував підвестися, але впав горічерева.

— Кімната крутиться,— повідомив він.— Зараз мене виверне.

— Ох, не треба. Це все зіпсує.

Я вирішив провести польовий тест на тверезість, як роблять копи.

— Так. Стань сюди і спробуй пройти по прямій.

Полковник скотився з канапи, впавши на підлогу, а я підхопив його під пахви і допоміг підвестися. Я поставив його поміж двома плитками на лінолеумі.

— Іди по лініях плиток. Рівно, приставляючи п’ятку до носака.

Полковник підняв ногу, і його відразу ж нахилило ліворуч, він замахав руками, як вітряк. Потім Полковник зробив єдиний невпевнений крок — здавалося, він не може ставити ноги одну перед одною. На коротку мить він відновив рівновагу, ступнув назад і гепнувся на канапу.