Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
Трудпсі) покорити гнѣв и прочіи сграсты,
Трудпсі) не отдать себе в плотяніи сласты,
ТруДІІСі) (і)Т всѣх и туне снесги укоризну,
Трудпсі) оставить свою за Христа сотчизну,
Трудпсі) взять сої земли ум на Горы небесны,
Трудпсі) не потопитись в Міра сего безднѣ.
Кто может побѣдить всю сію злобу древну,
Се цар, властитель, крѣпок чрез силу душевну.
Brutos affectus carnis frenare valere
Atque voluptates, hoc opus, hie labor est.
Hoc opus, hie labor, a quovis opprobria ferre:
Ac tempsisse sui jura patrimonii90.
Hoc opus, hie labor, in caelos traducere mentem, Vulgique errorum exsuperare mare91.
Vincere qui valeat veteres cacodaemonas istos,
Is rex, virtutem pectoris intus habens.
Скажи мнѣ кра гксі) Мужа мудра дѣло!
Імѣй Свѣт в умѣ и Здравїе тѣла.
Die mihi perbreviter, quae sortis summa beatae? Sanam mentem habeas, sanaque membra vide. Sit mens sana92 tibi, etc.
Similitudines ex Virgfilio]93 2. Aeneide94
Similitudo damantis Laoco[o]ntis drcumplicati a draconibus95.
Каковій ужаспсі) испущает рикы,
Когда не добит бѣжит сот жерца бик дикій96.
Similitudo Aeneae spectantis ex super domo sua incendium Trojae5.
Так, как огнь в пашнѣ впадет при бурях жесгоких,
Или бистрій дождевній поток с гор високих,
Нивы и красны сѣвы лбмит посталая,
І сгремглав тагцит лѣсы, сголпѣет не зная,
Слиша шум сверх скал пастир6.
Simil[itudo] Aeneae, quomodo Trojae noctu cum sociis in medium hostium sese conjecit7.
.. .Послѣ ж в той минутѣ,
Как хигцны волкы, коих в темную ноч лютій
Глад слѣпо вигнал с язвин, дома ж племя само Ждет, зѣвая несито; чрез огнь, чрез меч, пряме,)
Бѣжим на явную смерть8.
Quomodo Androgeus imprudenter noctu incidens in hostes resiliit9.
Осголбѣл и порвалея вдруг назад с словамы.
Так, как кто меж терніем, невзначай ногамы Наступит змія, и вдруг зблѣднет отбѣгая,
А она злитея с ядом шію поднимая10.
Quale certamen int[er] Aeneam et Nobiliss[imum] Graecorum super Helena11.
Так, как когда збѣжатся вѣтры полномочнсо,
Бурним вихром з запада, юга и восгочной Стороны, трегцат лѣсы, кипят вознесенны
Волны и с пѣском рвутся виспр мѣсга безденны12.
Cui similis erat Pyrrhus, cum int[er] ceteros oppugnaret regiam Priami13.
Каков змій, когда на свѣт вишол полній яда,
Кой крился под землею в час зимнаго хлада; Скинувши ж линовище в день весны прекрасной,
Вьется спиною в ціркул, по коих блеск ясной, А слизку грудь подняв виспр, взор яросгномечній Кидает, сичит с усген язик треконечній14.
Quales mugitus, fugit cum saucius aram Taurus... [Енеїда, II, 222-224].
5 "Образ Енея, який дивиться з висоти свого палацу на охоплену полум'ям Трою" (лат.).
6 Пор.: In segetem veluti cum flamma furentibus Austris
Incidit, aut rapidus montano flumine torrens Stemit agros, sternit sata laeta boumque labores,
Praecipitesque trahit silvas; stupet inscius alto
Accipiens sonitum saxi de vertice pastor [Енеїда, II, 304-308].
7 "Образ Енея, який разом із товаришами кинувся був серед ночі з Трої на ворогів" (лат.).
8 Пор.: ... inde, lupi ceu
Raptores atra in nebula, quos improba ventris Exegit caecos rabies, catulique relicti Faucibus expectant siccis, per tela, per hostes
Vadimus haud dubiam in mortem, mediaeque tenemus [Енеїда, II, 355-359].
9 "Як Андрогей відступив, ненароком зіткнувшись у темряві з ворогом" (лат.). Тут ідеться про грецького героя Андрогея (гр. Avbpoyzcoc,), який загинув під час бою на вулицях Трої.
10 Пор.: Obstupuit, retroque pedem cum voce repressit.
Improvisum aspris veluti qui sentibus anguem
Pressit humi nitens, trepidusque repente refugit
Attollentem iras et caerula colla tumentem [Енеїда, II, 377-380].
11 "Який поєдинок був між Енеєм та найшляхетнішим греком із-за Гелени" (лат.). Насправді тут в «Енеїді» йдеться не про Гелену, а про Кассандру.
п Пор.: Adversi rupto ceu quondam turbine venti
Confligunt, Zephyrusque Notusque et laetus Eois
Eurus equis; stridunt silvae, saevitque tridenti
Spumeus atque imo Nereus ciet aequora fundo [Енеїда, II, 416-419].
13 "На кого був схожий Пірр, коли разом з іншими облягав столицю Пріама" (лат.). Тут ідеться про сина Ахілла й Деїдамії Неоптолема (інакше: Пірра - гр. Пѵррос,).
14 Пор.: Qualis ubi in lucem coluber mala gramina pastus,
Frigida sub terra tumidum quem bruma tegebat,
Nunc positis novis exuviis nitidusque iuventa Lubrica convolvit sublato pectore terga
Arduus ad solem, et linguis micat ore trisulcis [Енеїда, II, 471-475].
In Natalem Basilii Tomarae97, pueri 12 annorum
Perfecto drco, rursum novus indpit annus.
Haec est prima dies, quam caput annus habet.
Hocce die nasd, puer ingeniose Basili,
Omine felid fata dedere tibi,
Ut, cum primus es in lucem puer editus infans,
Primus virtute ac primus honore sies.
Primus es ingenio, primus quoque dotibus illis,
Consona quas poscit corporis harmonia.
Primo prima tibi indulsit Natura benigna,
Quae post te natis dura noverca fuit.
Sic prius ille opifex rerum confinxit Adamum,
Finxit post et Evam, sed minor Eva fuit.
Gratulor ergo tibi, quod tam bona multa dedere,
Multa dedere tibi Numina dextra bona,
Sed tamen heus! multum tibi credidit Ille creator,
Illo in judicio reddita multa volet.
Magna, puer, te cura manet toleranda laborque,
Ut sis Basilius nomine reque simul2.
На день народження Василя Томари, хлопчика 12 років
90
Далі в дужках дописано ("Temnere pro Christo etc.") ("Осуджувати заради Христа й ін.").
91
На наступному рядку-як варіант - написано: "Vulgique errorum transvolitasse mare" ("І проходити море помилок юрби").
92
Сковорода має на думці славетну сентенцію Ювенала (бл. 60 - бл. 127 pp.) (Сатири X, 356): "...orandum est ut sit mens sana in corpore sano", тобто "...треба молити [богів], щоб розум [дух] був здоровим у тілі здоровому" [ЦимбалюкЮ., КобівЙ., СмуроваЛ., ЛатунЛ. Біблійна мудрість у латинських афоризмах українською та англійською мовами. -Вінниця, 2003. - С. 202; Коваль А. П., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові. Вид. 2-е, перер. і доп. - Київ, 1975. - С. 105]. Пор.: "В здоровому тілі - здоровий дух" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. - С. 540].
93
Публій Вергілій Марон (Publius Vergilius Мато) (70-19 pp. до н. е.) - великий римський поет. У старій українській школі Вергілій належав до кола найшанованіших класиків. Його «Буколіки», «Георгіки» та «Енеїда» правили за взірець "низького", "середнього" та "високого" стилів і докладно вивчалися, зокрема, в курсі поетики. Сковорода також досить часто звертався до поезії Вергілія. Крім версифікаційних вправ на теми другої книги Вергілієвої «Енеїди», він, скажімо, цитує «Буколіки» в трактаті «Silenus Alcibiadis» та в діалозі «Брань архистратига Михаила со Сатаною». Та й образ Астраї в притчі «Убогій Жайворонок» міг бути навіяний саме Вергілієм, адже той писав у «Буколіках» (IV-a еклога) про повернення цієї богині на землю (у перекладі Миколи Зерова: "Знову вертається Діва, вертається царство Сатурна" [Зеров М. Твори: У 2 т. - Київ, 1990. - Т. 1. -С. 199]).
94
"Образи з другої книги «Енеїди» Вергілія" (лат.). Це - шкільні вправи з "наслідування". Засада imitatio opens (imitatio antiquorum) відігравала дуже важливу роль у поезії українського бароко. Наслідування (imitatio), - як писав Феофан Прокопович, - є "душею поезії (anima poeseos)" [Prokopowicz Th. De arte poetica libri III ad usum et institutionem studiosae iuventutis roxolanae. Dictati Kioviae in orthodoxa Academia Mohileana. Anno Domini 1705. - Mohiloviae, 1786. - P. 15]. Тогочасна систематика літератури розрізняла "наслідування природи" ("imitatio naturae") та "наслідування взірців (у праці)" ("imitatio operis"). "Наслідування природи", яке збігалося з поняттям "поетичний вимисел" ("eademque est cum effictione poetica"), зазвичай окреслювали як "не лише фабулярне плетиво, але й усі ті прийоми опису, завдяки яким людські дії, нехай навіть справжні, постають правдоподібними" [ibid. - Р. 68, 16]. Тим часом "наслідування взірців", коли автор прагнув "наподібнитися до якогось визначного поета", полягало в певній збіжності його способу думання з думанням взірцевого автора ("posita in quandam mentis nostrae cum probati alicuius auctoris conformatione") [ibid. - P. 68, 71; пор., наприклад: Cypriani Soarii societatis Iesu tabulae rhetoricae. - Leopoli, 1722. - P. 9-10].
95
"Образ Лаокоона, який волає, обвитий зміями" (лат.).
96
Пор.: Clamores simul horrendos ad sidera tillit;
97
Василь Степанович Томара (1746/1747-1814 pp.) - дипломат і державний діяч Російської імперії. Виконував важливі дипломатичні доручення на Кавказі та в Ірані, був надзвичайним послом і повноважним міністром Російської імперії в Константинополі; дослужився до чину дійсного таємного радника. Сенатор Василь Томара все життя палко любив свого вчителя. Навесні 1788 р. він писав Сковороді: "Вспомнишь ты, почтенный друг мой, твоего Василія, по наружности может быть и не несчастнаго, но внутренно болѣе имѣюгцаго нужду в совѣтВ, нежели когда был с тобою. О, если бы внушил тебѣ Господь пожить со мною! Если бы ты меня один раз выслушал, узнал, то б не порадовался своим воспитанником. Напрасно ли я тебя желал? Если нВт, то одолжи и отпиши ко мнв, каким образом мог бы я тебя увидВть, страстно любимый мой Сковорода? Прощай и не пожалѣй еще раз в жизни удВлить частицу твоего времени и покоя старому ученику твоєму..." [Сковорода Г. Повне зібрання творів: У 2 т. - Київ, 1973. -Т. 2. - С. 481^82]. Про філософські погляди Томари, в яких неважко добачити відгомін ідей Сковороди, можна судити за образом Сенатора в «Санкт-Петербурзьких вечорах», написаних його "сердечним приятелем" Жозефом де Местром [див.: Марченко О. Григорій Сковорода та Жозеф де Местр (про один призабутий сюжет): До ювілею Леоніда Володимировича Ушкалова // Збірник Харківського історико-філологічного товариства: Нова серія. - Харків, 2006. - Т. 12. - С. 71-84].
2 Ім'я Василь (гр. ВаоїАєік;) означає "цар" [див., наприклад: Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 373].
3 Переклад Миколи Зерова [Зеров М. Твори: У 2 т. - Київ, 1990. - Т. 1. - С. 390].