Повзе змія

— Дуже цікаво.

— Серйозно? — брови Калити стрибнули вгору. — Навіть дуже цікаво? І що аж такого дуже цікавого я вам розказав?

— Я не те хотіла… Не так… — обличчя Олени запашіло. — Просто ви говорите, а я для себе вже план складаю. На чому зупинитися, що опустити. Це мала на увазі…

— Гаразд, до останнього епізоду переходимо, — майор повторив процедуру викидання «бичка», тільки цього разу влучив у кошик із першої спроби. — На чому він нарешті погорів. Черниченко, до речі, попереджав: історія слизька, є свої нюанси. Розумієте, Баглай надибав собі стабільного баригу, скупника крадених комп’ютерів та іншої оргтехніки. Але ось у чому штука: назвати покійного Руслана Микитенка, по суті — останню жертву Богдана Баглая злочинцем, людиною, яка свідомо скуповувала за півціни крадене й потім реалізувала через свою фірму, ми не маємо права. Його не судили, це не доведено, в суді не звучало, хоча адвокати чомусь наполягали. У нього вдова, родина… Але вам же доведеться пояснювати, яким чином крадене з’явилось у Микитенка і взагалі — причину його вбивства. Тут подумати треба.

— Кажіть уже правду, там придумається щось, — підбадьорливо посміхнулася Олена.

— Словом, забрали Баглай із командою комп’ютери на фірмі «Драко» і традиційно завезли їх Микитенкові. А той через певні причини, про які ми ніколи не дізнаємося, не заплатив їм гроші, хоча техніка лежала у нього на складі, навіть потроху реалізовувалася. Один із спільників Баглая, такий собі Рожнов, казав мені: «В Дані тоді планка остаточно впала. Збісився й вирішив показати Микиті, як воно — щурячити в товаришів». Убити його Баглай вирішив у присутності всієї своєї команди. Помста чистої води, про гроші він чомусь забув. Хоча при Микитенкові в останній день його життя була певна сума, те це вже ролі не грає. Баглай дзвонить баризі на мобільний і повідомляє: є нова партія, віддаю не просто дешево, а дуже дешево. Микитенко зривається, їде на зустріч. Його привозять у приватний будинок на околиці. Троє «баглаївців», коли можна так їх іменувати, винаймали цей будинок у хазяїна. Заводять Микитенка в льох, там кидаються всі гуртом, починають бити. Далі за наказом Баглая його роздягають до трусів. У кутку вже готова для нього яма. Жертва починає проситися, навіть щось там обіцяє за своє життя, але Баглай невблаганний. Микитенкові дають випити, потім зв’язують руки ззаду шматком колючого, — Калита наголосив на останньому слові, Олена мимоволі аж здригнулася, — дроту. Далі Баглай питає, як би приречений хотів померти — безболісно чи навпаки. За словами «баглаївців», той почав плакати, нічого відповісти не міг. Тоді Баглай вирішив подарувати йому легку смерть і вколов шприцом у вену повітря.