Голі чи покриті: Світова історія одягання та оголення
- Автор: Схіппер Мінеке
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7654-18-5
- Жанр: История
Электронная книга - «Голі чи покриті: Світова історія одягання та оголення». Краткое содержание книги:
Для широкого кола читачів.
У щотижневику «De Waarheidsvriend» («Друг правди»), що належить консервативному реформованому крилу нідерландської протестантської церкви, факт трагічного стихійного лиха на Філіппінах 2013 року – приклад «явної промови Бога на землі». «Нехай усі ці події змусять нас навернутися… Богу під силу жахіття на добро перетворити. Своєю могутньою появою він прагне людям шлях праведний показати… Бог відкриває себе в природі, щоб навчити нас… Слово боже повсюдно чути. На всіх континентах світу»254. У різних релігіях деякі священнослужителі та віряни докладають усіх зусиль, аби звести під одну лінію раціональні та релігійні пояснення масштабних катастроф.
Люди й далі схильні вважати за норму власні традиції одягання. Тепер, коли більшість із нас у повсякденному житті одягається, ми майже забули про те, що людство упродовж значного періоду своєї історії не мало на собі нічого або хіба що невеличкий шмат тканини на попереку. У Південній і Південно-Східній Азії чоловіки носили клітчастий шмат тканини, яку обертали навкруг талії і яка прикривала нижню частину тіла, в Індонезії її називали sarong, у Північній Індії – dhoti. Зверху зазвичай одягали сорочку. У деяких індуїстських храмах Індії вірних чоловіків просили її знімати на знак поваги до оселі, поріг якої вони перетинали.
Обивателі Заходу десь аж до двадцятого століття сприймали оголений торс з явною огидою: якось одного чоловіка в Нью-Йорку оштрафували за те, що він прогулювався без сорочки Центральним парком. Поступово у західному світі ставлення до людей без сорочок почало змінюватися – спочатку в царині спорту, на пляжі, у басейні, а згодом у парках та інших громадських місцях. У фешенебельних колах футболка з глибоким вирізом іноді демонструє волосся на грудях, однак побачити чоловіка без сорочки на вулиці міста – явище вкрай рідкісне. Ба більше, багато чоловіків воліє не показувати оголеною верхню частину тіла.
Деякі сайти прагнуть додати чоловікам упевненості в цій справі:
Можливо, ви стежили за цим блогом деякий час і думали, що ідея ходити без сорочки видається крутою, але ви просто не знали, з чого почати, були трохи стурбовані тим, що люди подумають або скажуть. Ну, цей пост для вас... щоб допомогти розвинути в собі відчуття цієї «безсорочкової» свободи у вашому житті... Одна з проблем для хлопців, що ніяк не наважаться вийти без сорочки, є боязнь реакції з боку оточення: «Чого це ти раптом без сорочки? Я ніколи раніше не бачив тебе з голим торсом». Якщо ви пораєтеся в саду, особливо якогось спекотного дня, то можете завжди сказати: «Ой, тут так спекотно. Здається, без сорочки приємніше». А тоді лише знизуєте плечима так, ніби це щось цілком природне. І так є насправді. Ще одна перевага перебування в саду полягає в тому, що це ваша власна територія, відтак ви не очікуєте присутності там когось стороннього. Урешті-решт, це ваш сад, з якого дива хтось має втручатися, якщо вам закортіло скинути сорочку?255
Іще одна гарна порада – почати бігати в теплу погоду, тоді задля певності треба вибрати такий маршрут, на якому вам не стрінуться знайомі, наприклад ліс. Якщо бігатимете один-два місяці без футболки і несподівано зустрінете знайомого, дуже здивованого вашим виглядом, можете сказати якось між іншим: «Так, я вже певний час цим займаюся» або «Я бігаю тут завжди з оголеним торсом». Усі ці доброзичливі поради свідчать про те, що тут чи там – потрібно володіти неабиякою мужністю, щоб показати іншим своє частково оголене тіло. Сором наготи підстерігає ще й досі, тому з’являтися без сорочки у містах Заходу наважується лише меншість.
Це правда, що у глянцевих журналах, відео, фільмах тощо кількість чоловіків з оголеним торсом зростає, але жіночий бюст, животи та сідниці агресивно виставляють значно частіше. Варто лише поміняти «чоловіка» на «жінку» в цитаті вище, як одразу аргументи на кшталт: «Ой, тут так спекотно», чи «Здається, без сорочки приємніше», чи «З якого дива хтось має втручатися…» для багатьох – і чоловіків, і жінок – звучатиме штучно. Оголений торс – не синонім оголеного бюсту.
Затули перса, я бачити їх не мушу.
Це ранить мою душу.