Голі чи покриті: Світова історія одягання та оголення
- Автор: Схіппер Мінеке
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7654-18-5
- Жанр: История
Электронная книга - «Голі чи покриті: Світова історія одягання та оголення». Краткое содержание книги:
Для широкого кола читачів.
Духовні мужі не надто бажали долучати жінок до релігійних дискусій, справи ці древні, стосувалися вони не лише мусульманства, як ми вже зрозуміли. Еман аль-Наф’ян, блогерка із Саудівської Аравії, висловилася з цього приводу: «У цій тяганині між шейхами з одного кінця в інший ніхто не запитує в жінки, чи логічно, ба більше, чи можливо, що п’ять разів грудного годування слугуватиме повноцінною їжею для дорослого чоловіка?.. – Вона додала: – Крім того, сама лише думка про заросле обличчя чоловіка на жіночих персах не викликає материнських почуттів, а братерських і поготів. Вони могли бути гротескними чи еротичними, але точно не материнськими».
Дискусія про грудне годування випрозорила одну річ: сучасні представники духовенства усвідомили, що поділ на статі в сьогочасному суспільстві дуже непереконливий. А там, де такий поділ можливий, як, наприклад, за режиму Талібану в Афганістані, жінок знову спровадили по домівках і відкинули суспільство на сотні років назад. Сувора заборона перебувати разом чоловікам і жінкам, не поєднаним родинними вузами, нині дуже хитка. Сьогодні дедалі більше мусульманських жінок працюють, хай навіть винятково з матеріальних міркувань. Поки сучасні мусульмани зовсім не терзають себе думками про диявола, що витає на робочому місці поміж чоловіком і жінкою, деякі ортодоксальні релігійні діячі продовжують тиснути один на одного. У такий спосіб вони прагнуть буквально залишитися вірними правдивим чи уявним висловлюванням пророка Магомета в умовах сьогочасного суспільства. При тому вони вивертаються, як тільки можуть. Це та ситуація, коли ліки іноді гірші від самої болячки.
Оголені одинаки чи групи, що протистоять зодягненому суспільству, існують у кожній частині світу, та їхні мотиви суттєво різняться одні від одних. Серед таких британець Стівен Ґоф, туніска Аміна Сбуї та китаєць Містер Лю схожі між собою тим, що дивують і шокують своє оточення надміру оголеними тілами. Відстань, яка розділяє їх географічно, величезна, але й мотиви у них різні.
Стівен Ґоф пройшов голим через цілу Англію, щоб показати світові, що в людському тілі немає нічого образливого і голизна – це природне право людини, подароване життям. Чоловіка арештували за те, що він намагався довести своє бачення на практиці. Відтоді завдяки засобам масової інформації британець став відомий як «Голий Волоцюга» (The Naked Rambler).
Упродовж тривалої мандрівки Англією з півдня на північ він кожного разу опинявся під арештом. У Единбурзі лише в одного прокурора виникли труднощі з обранням вироку: він дивувався, невже цей голий чоловік, що просто йде собі дорогою, може викликати у звичайних людей «страх і занепокоєння»? Хіба це так насправді? Таке видовище щонайменше дивакувате або захопливе, проте не більше, – здавалося судовому працівникові. Шотландський Вищий суд був інакшої думки. Відтоді усі наступні вироки нагому демонстрантові були незмінно ті самі: усі вони одноголосно наполягали на тому, що вигляд оголеного пеніса – серйозна підстава для «страху та занепокоєння». Відтак усі його присуди рухалися замкненим колом: голим сідав у в’язницю, голим виходив на волю, а далі – знову арешт.