Наказано вижити
- Автор: Семенов Юлиан Семенович
- Серия: Штирлиц #9
- Год: 1986
- Язык: украинский
- Год: Молодь
- Переводчик: Надія Орлова
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Наказано вижити». Краткое содержание книги:
Дія роману, побудованого на документальній основі, відбувається напередодні краху гітлерівського рейху, коли реакціонери з ОСС (нинішнє ЦРУ) намагалися заключити сепаратну угоду з нацистськими ватажками.
Головний герой книги Максим Максимович Ісаєв — Штірліц, дзержинець-інтернаціоналіст, в найтяжчих умовах героїчно виконує свій обов'язок перед Батьківщиною.
Це була «проба сил».
Справжня операція пройшла на початку січня двадцятого року; Гувер не спав усю ніч, сидів біля телефонів; у його кабінеті поставили дев'ятнадцять апаратів, і всі «тривожні» штати доповідали йому про хід операції через кожні дві години.
Масові арешти — схопили понад п'ять тисяч чоловік — провели в штатах Каліфорнія, Нью-Джерсі, Іллінойс, Небраска.
Людей заковували в кайдани й зв'язували одним ланцюгом; саме так, як рабів у давні часи; їх провели по вулицях міст на вокзали, куди вже заздалегідь підігнали тюремні нагони без вікон.
У країні почався шабаш беззаконня. Коли перша фаза облави закінчилась, один з провідних чиновників штату Массачусетс містер Лангрі заявив журналістам:
— Хлопці, ви мене знаєте, я завжди кажу правду, я вам і зараз скажу те, що думаю: якби була на те моя воля, я кожного ранку розстрілював би у дворі нашої тюрми партію червоних, а вже на другий день розглядав їхні справи в суді, щоб усе було оформлено по закону, як і належить…
Знавіснілий на грунті расизму й антибільшовизму письменник Артур Емпі (його душили кошмари ночами, і він пив сильнодіюче снотворне, через це в нього дуже тремтіли руки) почав турне по Америці.
— Слов'яни і євреї, а також негри з мексіканцями є дріжджами нового більшовицького бунту! Люди чужої крові готуються влаштувати криваве побоїще справжнім американцям! Тому запам'ятайте: ліки від більшовиків продаються не в лікарні, а в найближчій збройній крамниці! Мій лозунг: «Проти червоних тільки один засіб — заслання або розстріл на місці!»
Гувер на той час одержав під свою картотеку ще три зали; вхід охороняли моряки, озброєні кольтами й ножами; підозрюваних було тепер уже п'ятсот сорок сім тисяч американців; кожна шістдесята сім'я країни підлягала — якби перемогла точка зору Емпі — висиланню з країни або розстрілу.
В тюрмах почалися тортури: заарештованих по-звірячому били, викликали на очні ставки жінок і дітей; катували при них, вимагаючи признатися в тому, що вони брали участь у більшовицькій змові з метою «повалення законно обраного уряду».
До тюремних лікарень покалічених не відвозили; деяких повикидали з вікон, щоб приховати сліди побоїв — «самогубство»; дехто збожеволів; а чимало не винесли тортур, померли.
Помічник міністра праці Луїс Пост не витримав, він зібрав журналістів і сказав їм:
— Ми перестаємо бути країною свободи! Ми перетворюємося в олігархічну державу під лозунгом боротьби проти «анархії». Зараз «анархістом» вважається кожен, хто виступає проти безконтрольної влади фінансистів і тупих консерваторів, які не хочуть або не вміють думати про майбутнє, про наших дітей, а вони ж будуть жити в іншому світі, зовсім не в такому, до якого звикли ми, старі.
Луїс Пост послав своїх співробітників у тюрми, де страждали заарештовані «анархісти». Його люди повернулися охоплені жахом: вони побачили ні в чому не винних, замордованих і замучених американців, закованих у кайдани.
Пост звернувся з відкритим закликом до нації, щоб допомогли припинити «праве безумство».
Його негайно звинуватили у державній зраді і зажадали віддати до суду; Гувер гарячково вибивав свідчення, щоб довести зв'язок сімдесятирічного патріота Америки з емісарами Москви; справу було передано в конгрес; Пост усе-таки вийшов переможцем; але облави тривали, тюрми були, як і раніше, переповнені.
Автомобільний король Генрі Форд, який підтримував і фінансував цей шабаш, купив кілька газет і почав друкувати цикл статей під заголовком: «Змова міжнародного єврейства». Російські чорносотенці, що емігрували до Нью-Йорка, підготували публікацію антисемітської фальшивки — «Протоколу сіонських мудреців» (копію з коментарями надіслали в Мюнхен, Альфреду Розенбергу, молодому помічникові німецького націоналіста Гітлера, котрий дійсно на повний голос заявив про необхідність фізичного знищення більшовизму, як головної єврейської сили світу).
Ку-клукс-клан провів кампанію вбивання негрів, «куплених на пні» Москвою.
Провідні газети улюлюкали, вимагали ще жорстокіших заходів проти червоних, мексіканців, росіян, українців…
…Пізніше Гувер підготував для міністра Пальмера текст виступу на зустрічі з представниками преси.
— Я не пробачатимусь за дії людей мого міністерства, — сказав Пальмер журналістам. — Я не вважаю за потрібне вигороджувати їх, бо пишаюсь їхньою роботою. Коли хтось із моїх агентів був грубий з заарештованими, то це їм прощається за ту користь, яку вони принесли демократії й свободі в цій країні… Я взагалі маю намір звернутися до конгресу з пропозицією ввести смертну кару для тих, хто закликає до бунту… Двох таких ми вже знаємо — це марксистські терористи Сакко і Ванцетті, на них чекає електричний стілець, хоч би там як галасували про їхню невинуватість більшовицькі комісари.