Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності

У XVIII столітті нідерландські селяни, органи влади та містяни переважно були кальвіністськими християнами. Проте й тут існували значні відмінності в тому, як різні частини суспільства розуміли та практикували одну й ту саму релігію. Незважаючи на релігійне переслідування одностатевого сексу, абсолютне засудження в підручниках історії, заборону в письмі, мові та на практиці, одночасно були альтернативні християнські погляди на гомосексуальність, що підтверджують такі явища, як міські гомосексуальні субкультури, прийняття гомосексуальності селянами й опозиція жителів Фаана її переслідуванню. Тоді як міська гомосексуальна субкультура демонструє досить свідомий опір тогочасним релігійним поглядам, опір сільських гомосексуалів і решти мешканців села відрізняється. Це не має нічого спільного із сучасними принципами рівності прав людини для гомосексуалів, проте спротив діям влади свідчить про те, що секс між чоловіками не вважався серйозною проблемою та не ніс будь-якої значної загрози в кальвіністській сільській місцевості.

Протягом усієї християнської історії представники обох статей брали участь у гомосексуальних стосунках, не усвідомлюючи, що це суперечить християнській вірі. Руська православна церква теж намагалась обмежити гомосексуальність у монастирях, хоча зазвичай була терпимішою до одностатевого сексу в мирському житті162. Безліч мандрівників і дипломатів, які від XV століття відвідували Русь, зауважували, що відкрита гомосексуальність була достатньо поширеною і сприймалася там значно терпиміше, ніж у Західній Європі. Англійський поет Джордж Тербевілл, який відвідав Москву в 1568 році, був більше стурбований відкритою гомосексуальністю серед руських селян, ніж численними стратами Івана Грозного163.

Російська влада не забороняла секс між чоловіками до 1832 року, і навіть набувши чинності, закон про таку заборону рідко виконувався. А секс між жінками ніколи й не заборонявся164. Але Російська імперія не була в цьому унікальною. Секс між хлопчиками був настільки поширеним в англійських школах у ХІХ столітті, що існували різні види неофіційної інституціоналізації165. Чоловіки-трансвестити, які мали статеві контакти з іншими чоловіками, традиційно приймались у деяких місцях християнського світу, наприклад, серед православних амхарів Ефіопії, де були відомі як wandarwarad (чоловік-жінка)166. У країнах, де терпимість до одностатевого сексу була меншою, знаходимо інші моделі. Найчастіше люди мали гомосексуальні акти, не здогадуючись про їхню проблематичність із богословської точки зору, як, приміром, у згаданому вище голландському селі Фаан. В інших місцях спостерігався відвертий захист гомосексуальності, який має релігійне забарвлення: францисканський чернець у Сицилії в 1578 році стверджував, що любов між чоловіками може бути «святою та праведною», за ці слова його відшмагали батогом перед натовпом і запроторили до в’язниці строком на рік167. Того ж року венеціанський посол у Ватикані розповів про католицького священика, який провів шлюбні церемонії кільком іспанським і португальським чоловічим парам у церкві біля Латеранської базиліки в Римі. Влада заарештувала всіх причетних чоловіків, яких могла зловити, та невдовзі їх було спалено168.