Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності

Іноді переслідування гомосексуальних чоловіків не відрізнялося від переслідування гомосексуальних жінок. Згідно з законом Орлеана, жінкам, як і чоловікам, за перше порушення видалялася частина статевих органів, за друге — присуджувалося повне видалення, а за третє — спалення на вогнищі131. В північному італійському місті Тревізо у чоловіків і жінок, звинувачених у гомосексуальності, прибивали статеві органи до стовпа. Так вони стояли цілий день, перш ніж були спалені132.

Але найчастіше лесбійський секс ігнорувався, на відміну від сексу між чоловіками. Коли в 1560 році певну кількість жінок Арагону звинуватили в гомосексуальності, судові органи ухвалили рішення, згідно з яким покарання зазнають тільки ті з них, хто використовував штучні фалоси, оскільки жіночий секс без проникнення взагалі не вважався сексом133. Францисканський теолог Людовіко Марія Сіністрарі у своє­му коментарі до канонічного права стверджував, що жінки можуть бути звинувачені в содомії, тільки якщо одна з них має достатньо великий клітор, щоб проникнути в іншу жінку. Якщо виникли підозри, жінки підлягають огляду, і у разі виявлення достатньо великого клітора «необхідно вдатися до тортур, щоб суддя був упевнений у скоєнні злочину»134.

Релігійний аспект християнського переслідування виявлявся дуже чітко, коли одностатева сексуальність асоціювалася з релігійною єрессю. Богомілам, катарам і тамплієрам інкримінували содомію. Чоловіки, звинувачені в содомії, були одночасно звинувачені в єресі, навіть якщо вони не вчинили нічого, що порушувало християнські вчення, крім гомосексуальної поведінки135. Це пов’язано з вірою святого Павла, згідно з якою Бог покарав тих людей, які відвернулися від нього, змусивши їх відчувати потяг до людей тієї ж статі136. Чоловіки, які відчували гомосексуальний потяг, обов’язково мали й хибну віру. Інші вважали, що до цього були залучені демонічні сили. Закони імператора Юстиніана наголошували на тому, що це диявол підбурює чоловіків займатися сексом з іншими чоловіками137, що вочевидь суперечило поглядам святого Павла, який стверджував, що це Боже рішення.