Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності
- Автор: Эндшё Даг Эйстейн
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7192-67-0
- Переводчик: Ольга Белая
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності». Краткое содержание книги:
Книжка, що становить захоплююче дослідження звичаїв, ритуалів і правил, стане у пригоді всім, хто цікавиться питаннями культури, релігії, а також статі та сексуальності.
ISBN 978-617-7192-67-0 (Видавництво Анетти Антоненко)
ISBN 978-966-521-693-3 (Ніка-Центр)
© Universitetsforlaget 2009
© Переклад. О.Біла, 2017
© Видавництво Анетти Антоненко, 2017
© Ніка-Центр, 2017
Спершу Коран пропонував м’якіше покарання за секс між чоловіками, ніж за гетеросексуальний перелюб. Мухаммед теж був більш стурбований останнім. Але незважаючи на те, що він виступив за смертну кару за статеві контакти між чоловіками, єдина традиція покарання відсутня: наприклад, школа ханафітів, яка переважає в Південній Азії, на Балканах, у Туреччині, Сирії та Єгипті, виступає проти смертного покарання за секс між чоловіками194.
Так само як і незаконна гетеросексуальна поведінка, гомосексуальні зносини вимагали незаперечних доказів. Це означало, що статеві контакти між чоловіками рідко приводили до аж надто суворого переслідування в ісламі. Швидше навпаки: ставлення до одностатевого сексу в ісламських суспільствах, у чому пересвідчилося багато західних гомосексуалів на початку минулого століття, було терпимим, іноді навіть прийнятим. Абу Нувас, який жив у ІХ столітті, один із найвідоміших арабських поетів, охоче розповідав про кохання між юнаками у своїх віршах195. Багато інших мусульманських поетів наслідували Абу Нуваса та писали про їхній еротичний потяг до молодиків. З-поміж мусульманських правителів, так само як і серед християнських монархів, були такі, що відзначилися своєю любов’ю до інших чоловіків, наприклад, халіфи аль-Амін з Багдада, Абд ар-Рахман ІІІ і аль-Хакам ІІ із Кордоби (усі жили у ІХ та Х століттях)196. Для того щоб відвадити сина від потягу до чоловіків, мати аль-Аміна переодягнула декількох дівчат у хлопчиків-пажів. Ця хитрість не тільки досягнула успіху, а й ввела моду на новий одяг серед жінок, яка трималася протягом понад ста років197.
Популярний туніський поет ХІІІ століття Ахмад аль-Тіфаші, який давав поради, як дістати задоволення від забороненого сексу, не обмежував себе лишень гетеросексуальною сферою. Він склав інструкції про те, як знайти та спокусити охочих хлопчиків, а також навчав, як отримати максимум задоволення від сексу з гермафродитами. Незважаючи на те що лесбійський секс не належить до заборонених, він написав главу, присвячену тому, як жінки могли досягати сексуальної насолоди одна з одною198.
«Духмяний сад», написаний шейхом Сіді Мухаммедом аль-Нафзаві в XVI столітті, містить главу, присвячену радощам сексу між чоловіками199. Варто зазначити, що аль-Нафзаві достатньо видатна постать у релігійному контексті, оскільки «шейх» — це релігійний мусульманський титул. Чоловіки — послідовники суфізму, течії ісламського містицизму, у своїй поезії часто оспівували красу безбородих юнаків200. Деякі визначні суфії ХІІ століття мали пристрасні любовні стосунки один з одним201.
Секс між чоловіками традиційно поширений і прийнятий у багатьох мусульманських суспільствах. Низка історичних і антропологічних досліджень показує майже повсюдні стосунки між чоловіками різних вікових груп у різних мусульманських країнах — від Марокко на заході до Індонезії на сході, від Албанії на півночі до Занзібару на півдні202. Переважна більшість мусульманських чоловіків практикують секс з іншими чоловіками без розриву традиційної гендерної моделі, яка включає в себе гетеросексуальний шлюб, коли чоловік досягнув певного віку. Оскільки в більшості ісламських країн для відносин між чоловіками та жінками існують суворі правила, гомосексуальність є ще поширенішим явищем серед неодружених чоловіків203. Ураховуючи те, що жінки практично недоступні, не дивно, що чоловіча краса особливо підкреслюється. Правознавець-ханбаліт ХІІ століття Ібн аль-Джаузі про чоловіків, які задивляються на гарнесеньких хлопчиків, казав таке: «Той, хто стверджує, що він не відчуває будь-якого бажання, брехун, і для того, щоб ми повірили йому, він мав би бути твариною, а не людиною»204.
Незважаючи на різноманітну практику ісламської заборони на статеві контакти між чоловіками, тих із них, які зізнавались у своєму коханні до інших чоловіків, часто поважали та захоплювалися ними205. Майже кожен іспанський мусульманський збірник поезій містить любовні вірші, написані чоловіками до чоловіків206. У поемі початку XVIII століття індійський поет Абру Наджмуддін Шах Мубарак пише про юнаків, спокушених іншими чоловіками мусульманського міста Делі207. Перські та турецькі мініатюри минулих століть зображують чоловіків у відверто сексуальних сценах208. Відносини між чоловіками та юнаками були й досі є прийняті в традиціях пуштунів, сьогодні це захід Пакистану та південь Афганістану209. Сексуально пасивна сторона, як і раніше, розглядається як щось негативне, те, що суперечить чоловічій ролі. У Північній Африці сексуально активні партнери мають звичку вихвалятися тим, що «взяли» того чи того пасивного партнера, таким чином принижуючи його210.