Микола Гоголь: між українським і російським націоналізмом

Зображуючи середньовічне дитинство модерних європейських народів у своїй статті про середні віки, Гоголь наголошує на центральній ролі папства і хрестових походів. Папська влада забезпечувала виховну матрицю для молодих європейських народів, які в іншому випадку впали б жертвою мусульманських завойовників. Що ж до хрестових походів, Гоголь стверджує: И напрасно крестовые походы называются безрассудным предприятием. Він вважає: Это не какая-нибудь война за похищенную жену, не порождение ненависти двух непримиримых наций, не кровопролитная битва между двумя алчными властителями за корону или за клочок земли, даже не война за свободу и народную независимость. Нет! ни одна из страстей, ни одно собственное желание, ни одна личная выгода не входят сюда: все проникнуты одною мыслию — освободить гроб божественного спасителя! (ПСС 8, 18; підкреслення моє. — Е. Б.). Тут Гоголь протиставляє християнський ідеал національним і політичним імперативам. На його думку, хоч окремі християнські конфесії об’єднують народи й відрізняють їх один від одного, християнський ідеал як такий переважує всі національні проблеми. Однак варто зазначити, що в гоголівському списку законних підстав для початку війни лише релігійна завзятість перевершує боротьбу за свободу и народную независимость. У фіналі статті Гоголь окреслює середні віки як вир, що перетворив старий світовий порядок, який базувався на гегемонії Римської імперії, на новий порядок, що базувався на гегемонії національних монархій. Подібно до тексту «Про викладання загальної історії», «Про середні віки» завершується реверансом у бік офіційної народності. Гоголь лестить самодержавству загалом і російському зокрема, розглядаючи його вплив на світ як «просвітницький» за своєю природою. Він виправдовує репресивні методи, що зазвичай супроводжують монархічні режими, стверджуючи, що вони допомогли досягти в таких прогресивних царинах, як географічні відкриття та винайдення друку і пороху. Гоголь стверджує, що ці режими використовували політичний тиск для доброї справи стимулювання впертого людства до самореалізації та поступу. До речі, у «Вибраних місцях із листування з друзями» Гоголь незабаром так само зобразить вплив російських царів на млявий російський народ.