Вибрані твори в двох томах. Том 1

Якби зірвати з неба всі зірки і всі сонця з усіх небес на світі, — моя любов горітиме яркіш на всі віки, на тисячі століттів.

Якби зірвать квітки з усіх планет, що вітер їх під зорями колише, — моя любов пахтітиме міцніше над квіти всі, бо я — творець, поет.

Якби зібрать красунь усіх віків, повз мене хай ідуть вони без краю, Марії я на них не проміняю, ні одній з них не вклониться мій спів.

Хай очі їх зіллються в зір один, і в серце зір цей буде хай світити, зачарувать мене не зможе він, твоїх очей йому не замінити.

З яких зірок злетіла ти сюди, товариш мій, і друг мій, і дружина? Світи ж мені, світи мені завжди над зорі всі, зоря моя єдина!

1933

Іду я стежкою дзвінкою. Так вільно й молодо мені.

І Марс горить переді мною в непереборній вишині.

Над далиною голубою віків гармонії печать, і наче крила за спиною в просторах світових шумлять.

Я хочу піснею ясною прославить радість на землі, щоб юні повною луною вона цвіла у днів далі.

Повітря медом лине в груди, і грає зорями блакить.

Так хто ж сказав, що я не буду з тобою, пісне, в світі жить?

1935

Сьогодні я такий щасливий, мов вийшов хлопчиком на шлях, де сонце наливає сливи солодким золотом в садах.

Сьогодні я такий співучий, так гордо й радісно мені. Крило зорі рум’янить тучі у голубій далечині.

Сьогодні я такий бадьорий.

Од кроків котиться луна.

А наді мною зорі, зорі, і там, над зорями, — вона.

Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу знов. Біжать дроти од міст у села, а в тих дротах — моя любов. Київ, 1935