Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Детские и приключения » Вождь червоношкірих (Збірник)
Вождь червоношкірих (Збірник) - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Вождь червоношкірих (Збірник)

Электронная книга - «Вождь червоношкірих (Збірник)». Краткое содержание книги:

Американець Вільям Сидні Портер працював простим бухгалтером, аж поки його не звинуватили в розтраті й не посадили до в'язниці на три довгі роки. І саме в тюрмі народився блискучий письменник О. Генрі, чия слава не меркне вже понад століття. У пропонованій читацькій увазі збірці, куди увійшли знамениті оповідання «Вождь червоношкірих», «Останній листок» і цикл «Серце Заходу», якнайкраще виявляється літературний стиль, який зробив автора знаменитим: несподівані сюжетні повороти, яскраві характери і незрівнянний гумор. Зануртесь у неперевершену атмосферу старої Америки, відчуйте себе у вирі шаленого життя Дикого Заходу.
Для дітей середнього і старшого шкільного віку.
1 ... 59 60 61 62 63 64 65 66 67 ... 103
Перейти на страницу:

Подейкують, у потопельника перед очима пролітає усеньке життя. Що ж, коли людина помирає з голоду, їй являється привид кожної страви, яку вона їла чи просто бачила; голодний вигадує нові рецепти, які стали б окрасою королівського столу. Якби хтось записав останні слова чоловіків, що померли голодною смертю, то зміг би видати кулінарну книгу, яка продалася б мільйонним накладом… щоправда, попередньо її довелося б почистити від сентиментів.

Напевно, я настільки захопився медитацією на кулінарні теми, що, не усвідомлюючи цього, вголос звернувся до уявного офіціанта:

— Поріжте м'ясо великими шматками, нехай буде з кров'ю, і подайте його з картопляною стружкою, а на тости збовтайте шість яєць.

Мейм блискавично повернула голову. Її очі засяяли, а на вустах раптом з'явилася усмішка.

— А мені пропечене, з жульєном, і три яйця просто зараз. Підрум'яньте тости, подвійну порцію. О Джефе, це було б чудово! Потім я б замовила печеню і курча з рисовою приправою, розеточку солодкого заварного крему з морозивом і…

— Не поспішайте переходити до десерту, — перебиваю я, — є ще запіканка з курячої печінки, і соте із нирок на тостах, і смажена ягнятина, і…

— О, — збуджено додає Мейм, — із м'ятним соусом, салатом з індичкою та оливками, малиновим тортиком…

— Продовжуйте у тому ж дусі, — кажу я. — Замовте печеного гарбуза, гарячі кукурудзяні млинці з підсолодженим молоком, не забудьте про яблуко, запечене в тісті й полите кремом, пиріг з ожиною…

Хвилин десять ми змагались у винахідливості на тему ідеального сніданку-обіду-вечері. Ми мандрували вперед, назад, ліворуч і праворуч магістралями і ґрунтівками царства їжі; Мейм вирвалася вперед — як офіціантка вона краще знала ці заплутані стежки. Нові й нові найменування страв підливали олії у вогонь моїх страждань. Усе свідчило про те, що Мейм вирішила потоваришувати з їжею. Здається, тепер вона дивилася на бридкий процес насичення організму харчем без колишньої презирливості.

Наступного ранку вода припинила прибувати. Я підгодовував вороних батогом, болото з-під фургона розліталося навсібіч, трохи поневірянь — і ми знайшли дорогу. Як виявилось, я схибив на кілька миль, тож за дві години ми дісталися Оклахома-Сіті. Першим, що трапилося нам на очі, виявилася велика вивіска ресторану, куди ми й попрямували без зайвого зволікання. Ми з Мейм усілися за столом, прикрашеним ножами, виделками і тарілками, і дівчина всміхалася не глузливо, а мило і спрагло.

Ресторан відкрився нещодавно і пропонував широкий вибір. Я склав такий цитатник із меню, що офіціант зацікавлено поглядав на фургон, міркуючи, скільки ще голодних мандрівників причаїлося всередині.

Ось ми сидимо, нам приносять замовлення. Це був бенкет на дванадцять персон, та ми були й голодні, як дванадцять. Я спостерігав за Мейм і посміхався, згадуючи минуле. Мейм дивилася на накритий стіл, як хлопчак — на перший годинник. Потім вона поглянула мені просто у вічі. Дві великі сльози покотилися по її щоці. Офіціант пішов по добавку.

— Джефе, — ніжно каже Мейм, — я чинила дуже нерозумно. Забивала собі голову дурницями. Я просто досі ніколи не відчувала голоду на власній шкурі. Чоловіки щодня терплять такий голод, так? Вони великі й дужі, на цьому світі вони виконують всю важку роботу і їдять не для того, щоб надокучати дурненьким дівчаткам у ресторанах, адже так? Ти якось сказав… тобто запитав мене… тобто хотів дізнатися, чи я… якщо, Джефе, ти все ще… я була б щаслива бачити тебе на тому боці столу щодня. А зараз швидше подай мені щось їстівне, будь ласка.

Як я вже казав, жінка час від часу потребує кардинальних змін. Вона стомлюється від одноманітності — незмінного обіднього столу, гори посуду, швейної машинки. Дайте їй щось нове — невеличку подорож і відпочинок, пригоду замість остогидлих домашніх клопотів, ніжність після прочуханки, трохи неприємностей і турбот — і навзамін отримаєте велику потлію шастя.

1 ... 59 60 61 62 63 64 65 66 67 ... 103
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)