Дух сп’яніння. Алкоголь: Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв

Хоча Іван чемно слухав казки на ніч, проте мав гарячу й відповідну його прізвиську лиху вдачу. Одного вечора захмелілий від меду Іван танцював у палаці зі своїми підданими, вдягнутими в маски. Коли він побачив, що князь Рєпнін прийшов без маски, то хотів змусити його її одягти. Розізлившись, Рєпнін відкинув маску вбік. Через це Іван так розлютився, що вбив князя385.

Петро І також мав великі складнощі з оточенням, коли був напідпитку. Коли він був тверезим, всі погоджувалися з думкою, що людина він зовсім непогана. Рішення про свої великі реформи він, утім, часто-густо приймав, випивши горілки. Напідпитку Петро І влаштовував грандіозні забави: у 1710 році він зібрав карликів зі всієї імперії у Петербурзі, де побудував сніговий замок на березі замерзлої Неви. Двох карликів він навіть там і одружив. Кульмінацією святкування стало те, що одруженого напередодні карлика всадовили на велику бочку з пивом і катали вздовж Неви. За карликом, тобто верховним блазнем, у бочку слідом пішли «кардинали». Під кінець дійства переодягнений у Нептуна моряк штрикав кардиналів ціпком, аби вони борсалися в пиві386.

Зародку дипломатії не судилося розквітнути через безперервне п’янство правителів. Німецького правителя Йоганна Ґеорґа, що жив у XVII столітті, під час тридцятилітньої війни, вважали мудрим і чесним, але водночас і охочим до випивки. Пристрасть до спиртного зробила його страхіттям дипломатів. Під час семигодинної трапези він, не зронивши ні слова, випивав непомірну кількість пива. Час від часу він давав придворному карликові ляпаса і через рівні проміжки часу виливав слузі на голову осад зі свого бокала на знак того, що він хоче добавки387.

Дипломати не давали ради і з супротивником Йоганна Ґеорґа — командувачем шведської армії Юганом Банером. Останній мав звичку випивати, як він казав, «келишок» вина за їжею. Розповідають, що відправлений до нього французький дипломат мусив слухняно чекати чотири дні, поки Банер, що був у запої, набуде належного стану, щоб прийняти гостя. Дехто вважав, що у стані сп’яніння Банер був дещо прихильнішим388.

З пиятики Банера і Йоганна Ґеорґа нема чому дивуватися, адже їхня поведінка відповідала звичаям, притаманним їхній епосі. Ідіотське поводження у стані сп’яніння було особливим видом мистецтва, великими шанувальниками якого стали дворяни.