Кров Дракона. Хто із нас жертва?
- Автор: Мулик Назар
- Серия: Кровь дракона #1
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Мультимедійне видавництво Стрельбицького
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Кров Дракона. Хто із нас жертва?». Краткое содержание книги:
Магічний світ стає сильнішим і небезпечнішим для людей та королівств, особливо через свого очільника — Самаеля, чия жага до влади межує лише із його силою. Королі готуються до нових звершень, а люди молять богів про спокій та мир…
Фалмін — вбивця драконів та чоловік із поглядом самої Смерті, зробить усе заради єдиної доньки та її безпеки. Головне питання лише в тому, яку ціну доведеться йому сплатити.
— Я так гадаю, у вас є пропозиція, пане Самаелю, — сказав Валеріан, який пив і сміявся найменше серед присутніх, — Навіщо тягнути? Ми усі виступаємо із одного блоку, тому не варто заплутувати нас словами. Кажіть усе, як є.
Самаель зупинився поруч із каміном, над яким висів величезний череп грифона. Торкнувшись серпоподібного дзьоба мертвого хижака, чародій стиснув губи і заплющив очі, наче намагаючись правильно підібрати слова. Але зараз не можна показувати невпевненість. Лише не при них.
— Що вам відомо про імператорську сім'ю? — запитав Самаель, усе ще стоячи спиною до присутніх чародіїв, — Яка доля їх спіткала?
— Усім відомо, що останні із династії Рідріорів та Затрігдірів мертві, Самаелю. — впевнено відповів Валеріан, — Я особисто досліджував ці родоводи, і тому можу із впевненістю стверджувати, що вони вимерли.
— Тим паче, нинішні королі та їх діди зробили усе можливе, аби викорінити не те що імператорський рід, а навіть їх прибічників, — додав трішки п'яним голосом Крігар.
Самаель повернувся обличчям до чародіїв, при цьому загадково усміхаючись. Усі знали, що коли вищий чародій так усміхався, чекати хорошого не доводилося.
— Це було правдою до тих пір, поки я не знайшов один цікавий документ. Ось, погляньте.
Листа, що чародій кинув на стіл, першим взяла Кларі Марвет. Пробігшись очима, які в кінці широко розширились, вона передала лист своїм колегам.
— Це не може бути правдою! — видихнула вона, а інші, побачивши її реакцію, почали миттю читати зміст, — Як таке можливо?
– І справді, Самаелю, хто тобі сказав, що це не підробка? — схвильовано запитав Валеріан, віддаючи листа Лютію. Крігар Рогель, здавалося, був настільки п'яним, що читати не міг.
— Я даю повну гарантію того, що інформація, надана вам — достовірна. — промовив Самаель, із задоволенням спостерігаючи за блиском зацікавленості в очах чародіїв. Саме це і було йому потрібною. — І яка тепер ваша думка?
— А ти як гадаєш? Усі гадали, що рід Затрігдірів винищено, але, за твоїми переконаннями, є ще мінімум одна особа, яка є або могла бути пов'язана із цим родоводом. Це суттєво змінює весь стан речей у Благандії.
— Справді, Валеріане. — підтвердив Лютій, — Ця дитина може бути пов'язана із Затрігдіром кровними узами. Гадаю, ви розумієте, що дає нам ця інформація?
— Можливість. — відповів замість усіх Самаель, — Це шанс отримати владу, яку не мав жоден із королів та царів. Владу, завдяки якій можна встановити порядок. Ви ж бо знаєте, ким був Затрігдір. І яка особливість була в його династії.
Так, усі чародії це знали. Цього їх вчили ще у школах, а потім в університетах. Кожен знав, що Рідріор і Затрігдір, кровні брати, воювали між собою. Рідріор, відмовившись від свого драконячого обліку, пішов до людей, ставши одним із них і був визнаний божественим імператором, а Затрігдір усім своїм єством був драконом, ворожим до раси людської. Врешті Рідріор переміг, а дракони сховалися в гори, разом зі своїм ватажком.
Династія Рідріорів правила більше чотирьохста років, ведучи людей своєю божественною мудрістю та розумом, однак в час їх слабкості Затрігдір, а точніше його нащадки дали про себе знати.
Кальтагор Синій Вогонь, дракон від народження і нащадок покійного Затрігдіра, втілившись в людську подобу, як колись Рідріор, пішов війною на Імперію, закликаючи людей звергнути слабкого імператора.
Можливо, за інших обставин люди не підтримали б Кальтагора, не виступили на його боці. Але не тоді, коли Імперія прогнила із середини. Постійні чвари знаті, хабарництво, слабкість влади імператора та зубожіння простолюд Бачачи нелюдську силу Кальтагора та мудрість, якою той був обдарований, люди послідували за новим лідером. Невдовзі рід Рідріорів — усе це зіграло проти Рідріорів.
Війни із драконами, ворогами людства, точилися уже довгі століття, і Рідріори так і не змогли витіснити їх із материка. Сотні тисяч загиблих, овдовілі жінки та діти-сироти заполонили країну, вимагаючи миру. І коли прийшов Кальтагор на чолі величезного війська із сотнями драконів, люди Імперії вирішили, що вдів та сиріт й так уже забагато. Величний до того рід Рідріорів розтанув, наче ранішній сніг, а на його попелі вознісся Кальтагор із династії Затрігдірів.
Однак цього разу, на відміну від свого моторошного предка, Кальтагор та його спадкоємці сприяли зближенню людей із занепалими на той час драконами, намагалися об’єднати вічно ворогуючі сторони. Більше тисячі років Затрігдіри мудро правили Імперією, і за ці роки люди перестали вбачати в драконах загрозу. Ба більше, навіть шанувати їх та захоплюватися.