Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
5. Строки пред’явлення до виконання виконавчих документів про звернення стягнення на заставлене майно обчислюються з наступного дня після набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на майно (відповідно до ст. 223 ЦПК [44] рішення неспеціалізованих судів набирають законної сили після спливу одного місяця з наступного дня після їх проголошення. Відповідно до ст. 85 ГПК [31] рішення господарських судів набирають законної сили після закінчення 10-денного строку з дня їх прийняття, а у відповідних випадках — у 10-денний строк з дня підписання належне оформленого рішення). При подачі апеляційної скарги рішення суду набирає сили після розгляду справи апеляційним судом. Передбачена можливість переривання та поновлення строку для пред’явлення виконавчих документів до виконання (ст. 22, 23 Закону «Про виконавче провадження»).
6. Державний виконавець протягом трьох днів після надходження до нього (а не до відділу державної виконавчої служби) виконавчого документа виносить постанову про порушення виконавчого провадження, а також встановлює строк для добровільного виконання, що не може перевищувати семи днів. Протягом цього строку заставодавець може виконати забезпечене заставою зобов’язання, що тягне припинення застави (ст. 28 Закону «Про заставу») і припинення звернення стягнення на заставлене майно (ст. 26 Закону «Про заставу»). Таке виконання можливе і пізніше, аж до моменту реалізації предмета застави (частина перша ст. 25 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).
7. За заявою заставодержателя (стягувана) державний виконавець одночасно з винесенням постанови про порушення виконавчого провадження накладає арешт на заставлене майно, на яке звернене стягнення (ст. 55 Закону «Про виконавче провадження»).
8. Рухоме майно, що підлягає реалізації з аукціонів, публічних торгів, передається державним виконавцем спеціалізованій організації для реалізації шляхом проведення аукціону (публічних торгів). Аукціони (прилюдні торги) з реалізації заставленого майна вправі проводити тільки спеціалізовані організації, що уклали на тендерній (конкурсній) основі договір з відповідною державною виконавчою службою (ст. 61 Закону «Про виконавче провадження»; п. 5.11 Інструкції про проведення виконавчих дій [335]).
Стаття 592. Дострокове виконання зобов'язання, забезпеченого заставою
1. Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, у разі:
1) передання заставодавцем предмета застави іншій особі без згоди заставодержателя, якщо одержання такої згоди було необхідним;
2) порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави;
3) втрати предмета застави за обставин, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави.
2. Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, — звернути стягнення на предмет застави:
1) у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу;
2) у разі порушення заставодавцем правил про розпоряджання предметом застави;
3) в інших випадках, встановлених договором.
1. Частина 1 ст. 592 ЦК визначає юридичні факти, що породжують право заставодержателя вимагати від боржника дострокового виконання зобов’язання, забезпеченого заставою. Але невиконання цієї вимоги не завжди дає права заставодержателю звернути стягнення на заставлене майно. Зокрема, у разі втрати предмета застави за обставин, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави, звернення стягнення взагалі є неможливим, оскільки немає предмета застави.
Порушення правил про заміну предмета застави також дає заставодержателю право вимагати дострокового виконання забезпеченого заставою зобов’язання, але не дає права на звернення стягнення на заставлене майно, оскільки в цьому випадку один предмет застави вибув, а новий предмет не з’явився, а односторонні дії заставодавця щодо предмета застави не можуть змінити заставне зобов’язання. Що стосується передання заставодавцем предмета застави іншій особі без згоди заставодержателя, якщо одержання такої згоди було необхідним, то воно охоплюється формулюванням п. 2 ч. 2 ст. 592 ЦК («... порушення заставодавцем правил про розпорядження предметом застави»).