Українське письменство
- Автор: Зеров Микола
- Год: 2002
- Язык: украинский
- Год: Основи
- ISBN: 966-500-019-5
- Жанр: Критика
Электронная книга - «Українське письменство». Краткое содержание книги:
Манжура Іван Іванович, поет і етнограф, народився 19. X. 1851 р. в родині урядовця. Про своє життя в дитячі та юнацькі роки розповів сам у листі до проф. М. Ф. Сумцова (див.: «Памяти Манжуры». К. ст., 1893, X). Відомий став як першорядний фольклорист-збирач: великою мірою фольклорним матеріалом підказана і поетична його робота. На фольклорному матеріалі заснована і його байка про Пана-брехуна, надрукована вперше у «Дзвінку», 1893, ч. 17. Умер Манжура від наслідків алкоголізму 3 травня 1893 р.
Народився 23 липня 1861 р. в м. Бердянському. Учився в церковно-приходській, а потім у повітовій школі; якийсь час був друкарським робітником у Харкові. Вісімнадцяти років пішов у військову службу «вольноопределяющимся», був посланий до Одеської юнкерської школи і р. 1883-го дістав офіцерську ранґу. Під час військової служби по різних містах України зав’язує стосунки з старшими громадянами, як Комаров та Кониський, з молодшими, як Грінченко; перекладає для «Зорі» казку Щедріна про «Зайця, що сам себе жертвує», а для історичної бібліотеки Львівського наукового товариства «Історію Литви» проф. В. Б. Антоновича; складає іспит на «атестат зрілості» (матуральне свідоцтво) і вступає р. 1887-го до військово-юридичної академії в Петербурзі. В петербурзький період свого життя Зіньківський пробує сил, як поет, повістяр і, головне, як публіцист (статті: «Штунда», «Молода Україна», «Шевченко в світлі європейської критики»). В травні 1890 р. він закінчує академію, але, занепавши на здоров’я, умирає від сухот 8 червня ст. ст. 1891 р., не проживши повних тридцяти літ.
Твори Зіньківського зібрані двома книжками (Львів, 1893, 1896), під редакцією і з біографічним нарисом В. Чайченка (Б. Грінченка).
В першій із них знаходимо 16 байок, писаних р. 1888-го (з 5 липня по 29 вересня) та 97 прозових перекладів із Езопа.
Грінченко Борис Дмитрович народився в Харківському повіті р. 1863-го, учився в Харківській реальній гімназії. Літературну діяльність розпочав р. 1881-го в часописі «Світ». Впливовий у свій час публіцист, етнограф, лексикограф, повістяр, педагог і поет, — Грінченко зацікавився байкою, головне, як навчальним матеріалом. Властивий йому і історично-літературний інтерес до старого байкарства українського: йому належить біографія Глібова, одна з найдокладніших розвідок про Гребінку, як байкаря (в «Правді» за р. 1890). Умер Грінченко від туберкульозу 23. IV. 1910 року. Його байки виходили окремими збірниками, вперше у Чернігові р. 1895-го. Тексти друкованих тут Грінченкових байок взято з третього видання (Київ, 1918, ст. 124+2; 77 байок. Перші з них мають датою р. 1888, остання — 1905).
Осли на Парнасі. Ця байка Грінченкова є доволі близький переклад криловського «Парнасу» (1, 8):