Скандал сторіччя. Тексти для газет і журналів (1950–1984)
- Автор: Маркес Габриэль Гарсия
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7654-20-8
- Переводчик: Галина Владимировна Грабовская
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Скандал сторіччя. Тексти для газет і журналів (1950–1984)». Краткое содержание книги:
Тематика п’ятдесяти текстів «Скандалу…» багатосяжна: від політичних переворотів до «особистого Гемінґвея» Маркеса і перукаря президента, від літературщини, привидів минулого й майбутнього та розповіді про те, як пишуть романи, — і до інсайтів, феномену телепатії й таємниці містичної історії, якій він, один із найвизначніших письменників Латинської Америки, не зміг дати назви.
Кармело Мартін Реверон тієї суботи, як і кожного дня, крім неділі, вийшов з дому о 7:35. На своєму блакитному Шевроле, яке він паркує при вході в будинок, він поїхав на ріг вулиці Веласкеса. Там розміщувалось підприємство молочних продуктів, де він працював вже чотири роки. Реверон — тридцятидворічний уродженець Канарських островів, який з першої миті дивує своєю невимушеністю і добрими манерами. Того суботнього ранку він не мав жодної причини для хвилювання. У нього була надійна посада, його поважали колеги по роботі. Два роки тому він одружився. Його старший син Роберто був здоровим півторарічним хлопчиком. Минулої середи він зазнав нової радості: його дружина народила дівчинку.
Як науковий представник Реверон більшу частину дня проводить поза підприємством, відвідуючи клієнтів. Приїздить він до лабораторії о восьмій ранку, вирішує найнагальніші справи і повертається аж наступного дня, о тій самій годині. Цієї суботи, бо то була субота, він, як виняток, повернувся в лабораторію об одинадцятій ранку. Через п’ять хвилин йому зателефонували.
Голос, якого він ніколи не чув, голос стривоженої жінки, чотирма словами перетворив для нього той безтурботний день на найрозпачливішу суботу в його житті. То була пані Ґільєн. Мозок пса дослідили, і результат не залишав жодного сумніву: позитивний. Дитина була покусана сім днів тому. Це означало, що на той момент вірус сказу розвинувся в його організмі. Він мав час визріти. І особливо у випадку його сина, бо укус був в найнебезпечнішому місці на обличчі.
Реверон як кошмар згадує те, що він робив після того, як повісив слухавку. Об 11:35 лікар Родріґес Фуентес з лікувального центру обстежив хлопчика, вколов йому вакцину проти сказу, але не надто обнадіяв. Вакцина проти сказу, яку виробляють у Венесуелі і яка показала тільки хороші результати, починає діяти через сім днів після її введення. Існувала небезпека, що за наступні двадцять чотири години дитина помре від сказу, хвороби, що є такою ж давньою, як людський рід, та проти якої наука досі не винайшла ліків. Все, що можна зробити — колоти морфій, аби пом’якшити жахливий біль, заки не настане смерть.
Лікар Родріґес Фуентес висловився недвозначно: вакцина може виявитись надаремною. Лишалось одне: знайти, поки минуть двадцять чотири години, 3 тисячі одиниць Iperimune, сироватки проти сказу, яку виробляють в Сполучених Штатах. На відміну від вакцини, сироватка проти сказу починає діяти з моменту першого введення. Три тисячі одиниць займають стільки ж місця і мають таку ж масу, як пачка цигарок. І мали би коштувати не більше 50 боліварів. Та більшість аптек Каракаса, в які звернулися, відповіли однаково: «Нема». Навіть деякі лікарі нічого не знали про цей продукт, попри те, що вперше він з’явився в каталогах виробника в 1947 році. У Реверона було дванадцять годин на порятунок сина. Рятівні ліки були за 5 тисяч кілометрів, в Сполучених Штатах, де офіси готувались зачинитися до понеділка.
12 хв. Віктор Сауме посилає сигнал SOS
Безтурботний Віктор Сауме перервав «Полуденне шоу» на радіо Caracas-televisión, аби передати термінове повідомлення. «Людину, яка має ампули Iperimune, сироватки проти сказу, просять негайно зателефонувати. Йдеться про те, щоб врятувати життя півторарічної дитини». У той самий момент брат Кармело Реверона посилав телеграму своєму другові Хусто Ґомесу в Маракайбо, думаючи, що якась з нафтових компаній могла мати ці ліки. Інший брат згадав про друга, що живе в Нью-Йорку (містера Роберта Гестера) і о 12:05 за каракаським часом послав йому термінову телеграму англійською. Містер Роберт Гестер збирався покинути похмуру атмосферу зимового Нью-Йорка, аби на запрошення друзів провести вікенд у передмісті. Він зачиняв офіс, коли службовець із All American Cable по телефону зачитав йому телеграму, яка в ту мить прийшла з Каракаса. Півгодинна різниця між двома містами посприяла цій гонитві проти часу.
Один телеглядач з Ла-Ґвайри, який обідав перед телевізором, скочив з крісла і зв’язався зі знайомим лікарем. Через дві хвилини він попросив з’єднати його з радіо Каракас, і те повідомлення в наступні п’ять хвилин спричинилося до чотирьох термінових телефонограм. Кармело Реверон, який не має вдома телефона, переїхав із сином на вулицю Лекуна, Кантрі клаб, номер 37, де живе один з його братів. Там о 12:32 він отримав повідомлення з Ла-Ґвайри: місцева лікарня поінформувала, що в них є Iperimune. Дорожній радіопатруль, що нагодився випадково, довіз його туди за дванадцять хвилин — через хаотичний вуличний рух полудня, проскакуючи світлофори на швидкості 100 кілометрів на годину. То були змарновані дванадцять хвилин. Байдужа медсестра, що розімліло сиділа перед електричним вентилятором, сказала йому, що йдеться про неумисну помилку.