Пристань Ескулапа
- Автор: Низюрский Эдмунд
- Год: 1960
- Язык: украинский
- Год: "Молодь"
- Переводчик: С. В. Савков
- Жанр: Классические детективы
Электронная книга - «Пристань Ескулапа». Краткое содержание книги:
«Пристань Ескулапа» — твір зовсім іншого напрямку. Це захоплююча пригодницька повість про роботу польської міліції. В ній автор вводить читача в світ працівників науки, де ще є чимало пережитків минулого і різних суперечностей, які використовує спритний злочинець, що намагається викрасти важливу наукову працю.
— Надто позитивний… — закусив я губи.
— Ти, здається, чимось незадоволений? — здивувався Журка.
— Ні, чого ж… — збрехав я, бо й справді був чимось незадоволений. Ні, це невлучне визначення. Я був неспокійний. Але чому? Я й сам не знав.
Журка знизав плечима і перейшов до дальших повідомлень.
— Є також невелика деталь, яка стосується доктора Заплона. До 1955 року він працював в установі судової медицини. Потім раптом відчув покликання до наукової праці і. перейшов в інститут. Варто звернути увагу, що рік тому він дуже намагався стати асистентом професора Містраля…
— Ну й що?
— Містраль рішуче відхилив його кандидатуру. Про інших у повідомленнях нема нічого такого, чого ми досі не знали. Зате звертає на себе увагу той факт, що всі, за винятком Касіци, просили в цьому році, щоб їм видали закордонні паспорти.
— Це цікаво! — зауважив Трепка.
— Мацьошеки хочуть відвідати родичів у Франції. Заплон, Протоклицька і Йонаш збираються їхати до Швейцарії як стипендіати ЮНЕСКО. Міхал Касіца і Галінка Стор мають намір взяти участь у туристській подорожі в Прагу і Відень. Але найважливіша, я вважаю, оцінка наукових творів «Дзета» і «Гама», — Журка таємниче посміхнувся. — Я віддав, ці твори фахівцям, щоб вони висловили про них свою думку. І їх думка просто вражає.
— А саме?
— Як оригінальні наукові твори вони не мають наукової цінності. Ось і думки видатних гематологів. Доцент Туронь пише: «Це компілятивні роботи, цінні з погляду скоріше педагогічного, ніж творчо-наукового». А професор Косовський оцінює їх просто як «систематизацію загальновідомих положень».
— А проте ці рукописи загинули у день вбивства. Як це пояснити?
— Пояснень може бути два: викрадення рукописів не було причиною вбивства. Їх украли з тактичною метою: щоб приховати справжній мотив убивства, або ж скерувати наші підозри на невинного. Тому цілком можливо, що рукописи будуть підкинуті, якщо їх не підкинули ще досі. Може бути й інше пояснення, особисто для мене більш переконливе, — Журка хитро всміхнувся. — Звернімо увагу на один істотний факт. У нашому розпорядженні поки що тільки фрагменти обох творів. Ніхто не знав їх повністю. Навіть Касіца. Містраль передав йому тільки уривки. Касіца твердить, що це — найважливіші фрагменти. Але ж це тільки твердження Касіци. Насправді може бути навпаки. Містраль міг не говорити Касіці про найголовнішу частину твору, де були якісь відкриття, а опублікувати дав менш важливу. Таким чином мотив був би врятований. І в першому, і в другому випадку дальші дії випливають самі собою. Треба знайти рукописи, що десь зникли.
— Шкода, що ти тільки тепер прийшов до цієї геніальної думки, — сказав я іронічно, — досі рукописи могли вже помандрувати з «Пристані» у так звану синю далечінь.
— Не думаю, — буркнув Журка. — З «Пристані» за цей час виїжджав тільки професор Касіца. А Касіцу я не підозріваю.
— А Міхал?
— Не вірю, щоб Міхал мав щось спільного з цією історією.
— Його поява того вечора біля «Пристані» досить підозріла, — зауважив я.
— Якщо вірити Заплонові, — сказав Журка. — Але Заплон не дуже достовірний свідок. Та, зрештою, чого ти хочеш? Припустімо навіть, що рукописів уже немає в «Пристані». Зумію організувати розшуки їх і за стінами «Пристані». І знайду, з-під землі вирву.
— Ваш ентузіазм дуже похвальний, — промовив Трепка. — Але я, друже, думаю, що шукати їх так далеко не доведеться.
Журка рвучко, немовби його стукнуло електричним струмом, підвів голову і глянув на капітана.
— Невже ви натрапили на якийсь слід?
— Можливо, друже, — посміхнувся Трепка. — Не забувай, що міліціонер, який саджає капусту, має певні можливості, яких немає у того, хто провадить слідство у кабінеті.
— Ви знайшли решту рукописів? — видавив Журка, червоний, мов рак.
— Рукописів? Е ні. Дуже вже високо ти оцінюєш мої можливості, друже, — скромно сказав Трепка. — Я знайшов долари.
— Долари? — Журка витріщив очі.