Дивовижна історія Мері Стенз
- Автор: Уэйт Роберт
- Год: 1970
- Язык: украинский
- Год: "Радянський письменник"
- Переводчик: Владимир Иванович Митрофанов
- Жанр: Детективная фантастика
Электронная книга - «Дивовижна історія Мері Стенз». Краткое содержание книги:
Розповідаючи напівфантастичну, напівдетективну історію про те, як проста, непримітна дівчина волею випадку стала першою красунею світу і чим це скінчилося, сучасний англійський письменник Роберт Уейд викриває брудні махінації буржуазних ділків і продажність “вільної й незалежної” преси в хижацькому світі капіталу.
Вона обвела очима будинок на тлі брунатно-зелених гір і безмежну широчінь Середземного моря, що сяяло й мінилось під сліпучим промінням сонця.
— Мушу сказати, що тут куди краще, ніж у моєму кабінеті на Парк-лейн. — Тоді, змірявши дівчину гострим оком, додала: — Ви засмагли і, коли можна так сказати, виглядаєте ще більшою красунею, ніж звичайно. Якби вас міг побачити зараз доктор Престон, він, без сумніву, був би потішений наслідками свого експерименту.
Мері відчула в цих словах глузливі нотки, але пустила їх повз вуха.
— Я йду на пляж, — невпевнено мовила вона. — Тут саме відбувається щось на зразок ділової наради, і мені треба… — Вона затнулася, не знаючи, як пояснити ситуацію.
— Можливо, я потім теж прийду до вас, — стримано озвалася міс Лурі. — В бікіні я й сама досить приваблива.
Вона повагом рушила до вілли, залишивши Мері на стежці до пляжу, де на неї вже чекали американці, щоб ретельно оглянути внесок Фасберже у міжнародний фонд краси.
Розділ двадцять перший
Надвечір другого дня, коли гості мали роз’їжджатися, справи було полагоджено на превелике задоволення всіх зацікавлених осіб. Ейб Шварц надіслав довжелезну телеграму своєму адвокатові в Лос-Анжелесі, в якій перелічував умови й пункти угоди, що могли стати основою для укладення відповідних контрактів. Джуліс Айвенберг офіційно запросив Лору Смайт знятися в певній кількості великих кінофільмів протягом певного тривалого терміну; ця попередня угода підлягала схваленню голлівудської дирекції фірми “Парагон” після ознайомлення з кінопробами. Проби були призначені на наступний тиждень у Канні, де експедиція фірми “Парагон” провадила натурні зйомки. Айвенберг не мав жодного сумніву, що дирекція не вагаючись схвалила б угоду навіть без того, але треба було додержуватись заведених формальностей.
Далі йшла угода з Полом Барнардом, що репрезентував Національний телевізійний центр, про серію виступів у телевізійних програмах, а також із Джо Мередітом — про участь у кількох фільмах компанії “Зеніт”. І нарешті, Дейв Гартмен з агентства “Гартмен і Бауер” запропонував укласти спільний контракт з Лорою Смайт і фірмою “Черіл”, який дозволяв би їй рекламувати вироби косметичної фірми “Глорія” у Сполучених Штатах — за умови, що вони не конкуруватимуть із “Врододієм”.
Тоні Лурі вважала, що це може бути прийнятним для певних косметичних виробів, котрі не мають нічого спільного з кремами, — як-от, — скажімо, лаки для нігтів, засоби для волосся, шампуні, пудри тощо, — але зажадала, щоб у кожному рекламному оголошенні неодмінно було посилання на “Врододій”.
— “Врододій” зробив мене красунею, а тепер я зберігаю свою красу за допомогою виробів фірми “Глорія”, — запропонувала вона. — Або щось подібне.
Гартмен не виявив особливого ентузіазму.
— Навряд чи наші замовники погодяться отак задурно рекламувати “Врододій”. Інша річ, коли б можна було встановити безпосередній зв’язок — якби, приміром, фірма “Глорія” дістала від вас ліцензію на виготовлення “Врододію” в Сполучених Штатах.
— Ми вже маємо там власні канали збуту, — відказала міс Лурі. — Щоправда, ми ще не уклали контракту на “Врододій”. Хотіли почекати й побачити, які наслідки дасть рекламна кампанія в Англії, а тоді вже думати про експорт.
— Дозвольте мені спочатку переговорити з керівниками “Глорії”, — попросив Гартмен. — Маючи ліцензію на “Врододій”, вони б завалили ним американський ринок, і зрештою ваша фірма вигадала б більше. До того ж, це полегшило 6 використання міс Смайт у рекламних цілях.
Міс Аурі з хвилину міркувала.
— Можливо, ви маєте рацію. Я пораджуся з містером Фасберже і тоді дам вам знати. Мабуть, ми дійдемо взаємовигідної згоди,
Ейб Шварц був стриманий в оцінці наслідків своєї дводенної діяльності.
— Це тільки початок, Лоро, — сказав він дівчині перед тим, як вирушити назад до Канна. — Ми з вами зачепили на гачок щось близько двох з половиною мільйонів доларів, та не мине й півроку, як потроїмо цю суму. Правда, грошей поки що нема. Все це на папері, але скоро буде підписано контракти, ми почнемо збирати аванси. А тим часом я умовлюся з Реєм Сомерсом, щоб він узяв на себе рекламу. Нехай тільки розпочнеться кампанія “Врододій”, і він закрутить таке, що всі ахнуть. Можливо, влаштує кілька пишних прийомів для представників преси. Вам треба бути готовою давати нескінченні інтерв’ю, позувати фоторепортерам, а потім Сомерс сам розкаже вам, що й до чого.