Дивовижна історія Мері Стенз

Міс Лурі злегка посміхнулась.

— Боюся, цілковитої довіри у нас ще немає. Ось чому ми зв’язуємо вас якими тільки можемо контрактами.

Містер Фасберже дуже зацікавлений, щоб ви сягнули якнайвище і стали світовою знаменитістю, — ви ж бо маєте для цього всі підстави. Зрозуміла річ, фірма “Черіл” теж хоче бути причетна до ваших успіхів. Ми допомагатимемо вам усіма можливими способами. У відповідь просимо лише… однодушності.

— Так, — мовила Мері. — Це я вам обіцяю.

— Ухвалено, що Ейб Шварц діятиме як ваша довірена особа, — провадила міс Лурі вже більш діловим тоном. — Але він не зможе укласти жодної угоди без санкції містера Вассермана, що виступатиме від імені містера Фасберже.

— Я на все згодна.

— І ще одне. Ви вже підписали контракт з фірмою “Черіл”, який надає нам неподільне право на ваші послуги. Ви, звичайно, розумієте, що це означає?

— Авжеж. Він забороняє мені співробітничати з конкуруючими фірмами.

— Він забороняє вам співробітничати з будь-ким іншим, моя люба, без нашого особливого на те дозволу. Кожний контракт, який ви підпишете, повинен мати нашу письмову згоду. Цілком зрозуміло, ваша кар’єра вельми цікавить нас і з матеріального погляду — адже не секрет, що ваша врода обійшлася фірмі в чималу копійчину. Отож ми справедливо вважаємо, що якусь частину цих витрат має бути відшкодовано.

Мері нічого не сказала, тільки пильно подивилася на співрозмовницю, чекаючи, що буде далі.

— Ми ретельно все обміркували, — знову заговорила міс Лурі, — і вирішили дозволити вам укладати будь-які контракти, що не зачіпатимуть безпосередніх інтересів фірми “Черіл”. За це нам має бути відраховано по п’ятдесят відсотків від договірної суми кожного контракту.