Крутая плюс, або Терористка-2
- Автор: Меднікова Марина
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: Кальварія
- ISBN: 966-663-169-5
- Жанр: Другие детективы
Электронная книга - «Крутая плюс, або Терористка-2». Краткое содержание книги:
Авторка закидає письменникам, що вони не описують, про що думає під час убійництва така жінка, не розкривають її багатий внутрішній світ.
Я й собі замислилася — про що ж таке вони думають… А ні про що. Людина з великої літери «ле» не буде перейматися фіглями-міглями. Про що думає стріла на тятиві? Про яблучко в мішені, он про що. Мізерним людцям маряться різні там «чювства». Бо рухаються магістраллю зі швидкістю п’яного равлика, створюють тромби, гальмують загальне поривання до щасливого майбутнього. Не чювствувати треба, а діло робити. А хто не заховався, я не винуват. Як каже президент сусідньої великої держави. От про що вони думають, женщіни, коториє уб’ют… Читайте Сталіна.
«Коли підготуєш для ворога суперника безвихідну пастку, знаєш, що йому повний гаплик у таку ось мить і хвилину, то лягаєш спати і тобі щасливо спиться». Підписуюсь поряд. Я призначаю тебе, Тетяно, персонально відповідальною за мої сиротинці й богадільні. За виборчими перегонами не стачить мене на все. Я тебе більше ні за який орган не тримаю. Забирай свого виплодка і майструй своє життя. Зарплатня влаштовує?
— Не забагато?
Крутая розреготалася.
— Малпа й обізяна, ось ти хто. Як я збанкрутую, тьху-тьху тричі, то встроюся менеджером, вистав лятиму тебе у вітрині й квитки на перегляд продаватиму. Проект називатиметься: «Останній вишкребок епохи розвинутого недорозвитку, або Кулик хвалить своє болото». Жартую. Рекомендую Грипу як няньку. Акуратна, не збалує. Ти ж на роботі горітимеш…
— Ні, я Грипу не візьму. Мені людина потрібна, а не твоя кобра.
Крутая пхикнула й набрала номер.
— Зінько, прийде журналіст Олег Ткач… Уже?
Хай чекає. Гроші гарні править, хай прогинається.
Скажи, як не дочекається, угоду на мій піар підпишу з кимось іншим. Інститут журналістики працює справно, дефіциту в найманцях немає.
Пікайзену загадай підкинути Ткачеві тези для висвітлення. Темник називається.
— Стратонівно? — набрала іншого номера. — Дай Тетяні Кулик довгострокову безпроцентну позику, скільки, вона прийде, скаже. Будеш потроху з зарплатні вираховувати. Не заперечуєш? — обернулася до сторопілої Кулик. — Квартиру пристойну купи. Не для того я твого байстрюка виношувала випоювала, щоб ти йому життєвий старт з готельки засратої давала. Не гуманітарні маю мотиви, а ринкові. Я тебе припинаю до фірми солодкими матеріальними і моральними ланцюгами. Даю тиждень на влаштування житейських справ і — до праці. Лілія Крутая — мать городов руських!
«Лілія Крутая — мать городов руських!» — майорів над центральним майданом столиці величезний жовто-бузковий транспарант, почеплений до повітряної кулі на взір пляшки з логотипом «Крутая».
Майдан обернувся на велике тирлище. В ятках і яточках безоплатно частували пивом «Крутий Роґуль». Дівчатка, зодягнені в барви фірми — жовто-бузкові, розносили халявну пивну закусь — горішки, тараню, набубнявілий горох. На естраді, обліпленій рекламними постерами торговельних марок «Крутая» та «Роґуль», співали танцювали колективи високохудожньої самодіяльності, а також народні, заслужені і просто артисти.
Над майданом мелодійно проспівало «як тебе не любити, Києве мій». Годинник на профспілках.
Невидимий дириґент дав команду, і майдан перевтілився: рекламні постери довкруж концерт ного майданчика впали, натомість постали фото портрети Лілії Крутої у найкращому з її капелюхів, на естраду вибіг дитячий ансамбль «Крутенятко» у жовто бузкових костюмчиках. Ансамбль вишикувався перед входом, заголосив прозорими дискантами: «Мама Ліля! Мама Ліля! Мама Ліля!»
Командо тихо скомандував у рацію, коротко стрижені хлопці в костюмах із краватками й замаскованими навушниками поставали на номери, пильно пасучи поглядами підігріту вже юрму.
На великому екрані виник телесюжет про доброчинність провідної сучасної підприємиці, видатної меценатки Лілії Крутої. Відоме загалові телеобличчя Олега Ткача не шкодувало іменників, прикметників, займенників, дієслів, вигуків та службових частин мови для характеристики ділових, господарчих, фінансових здібностей жінки, яка може… яка повинна стати дбайливою господинею міста. Українка, що відмовилася бути бідною. Чого і всім бажає. Красномовні цифри, промовисті порівняння, не бракувало й поетичного красного слова про душевність, духовність, дбайливість, діловитість. Чотири Д — основа програми кандидатки в мери! Чотири Д! За якими повинна постати п’ята — довіра виборців! П’ять Д! — захлинався з екрана Ткач, — лише п’ять Д, і ваше життя зміниться на краще!