Крутая плюс, або Терористка-2

Село неасфальтоване, чесслово.

— Вел. На компі майструю внутрішній сайт оголошень. Твоя рубрика називатиметься «Спитайте в Пікайзена». Щодень відповідатимеш трудящим: де, що, по чім. Я, приміром, давно тебе хотіла запитати, — Зінька стала колінами на стільця, дотяглася до віддаленого кактуса заввишки за метр, сідничка виразно обтяглася міні спідничкою, біленько майнули трусики.

У Пікайзена борлак на худій шиї здвигнувся.

— Чому ти шапку свою глупацьку в приміщенні не знімаєш? Ти що — горець?

— Косу здуває, — засоромився Пікайзен, щічки запроменіли.

Зняв капелюха, здобув з нагрудної кишеньки алюмінієвого гребінця, дмухнув на нього, ретельно зачесав п’ять волосин кіски від вуха до вуха.

Самопідстрижене пір’я стирчало на скронях, непокірна коса замість тісно приховати лисину, розлазилася й неохайно звисала на плечі. Зінька критично оглянула кур’єра, скривилася.

— Записую. Шефиня домовилася з салоном краси «Перша леді» про пільгове обслуговування нашого офісу. За тиждень можемо чепуритися зі знижкою. Підеш першим, бо відлякуєш електорат.

— Зіночко, ображаєш. Я нічим не відрізняюся від, приміром, Леонардо ДіКапріо. Окрім вроди, таланту й гонорарів.

— Тетяно, погуляй, я зараз, — війнула духами й туманами до кабінету розкішна Крутая. Була в доброму гуморі, податківці настрою не зіпсували.

— Кулик бачила наказ? — запитала в Зіньки.

— Так точно, ваше високопревосходительство! Раді старатися! Ура-а-а-а!

— Вижену.

— Ні.

— Чому? — Іншої такої не знайдете. Дві вищі освіти. Три мови свобідно, комп’ютер — свобідно, авто — так само. Маркетинг, діловодство, психологія особистості, чайна церемонія з клієнтом… І все за одну зарплатню.

— Не прибіднюйся. Поклич Кулик.

Крутая підхопила Кулик під руку, потягла за собою до авта. Всадовила в новеньку «шкоду октавію».

— Не хочу лякати громадськість джипом. Всі чекають, що з того бетееру автоматники в масках повискакують. Вітю, кермуй до «Першої леді».

Лаура Владиславівна вийшла зустрічати дорогеньку дорогущу гостю. Скидалася сьогодні не на орхідею. На айстру «сива дама». До улюбленої рожево-бузкової гами всього — від волосся до гостроносих, загнутих на кінчиках срібних мештів — додався срібно сивуватий вальор зачіски.

Оздобилася Лаура відповідно — ланцюжки, ланцюги, персні, бранзулетки… Кіл двоє срібла ювелірного. В парфумній хмарі теж переважали пахощі конвалії сріблястої. В кабінеті вабив столик із традиційним для перемовин справжніх бізнес-вумен наборчиком — коньячок баличок цитринчики оливочки.

— Я на дієті, — інтонацію Крутая обрала гонорову: купчиха першої гільдії в гостях у цилюрника.

Терта Лаура Владиславівна і оком не змигнула.

— Валентино, нам теплої мінералки без газу і прибери зі столу. Я рада, шановна Ліліє Іванівно, що ваша знана фірма довірилася нашим фахівцям. Що бажаєте?

— Зробіть з неї привабливу жінку, — Крутая взяла за лікоть Кулик, — я подивлюся, тоді скажу своє слово. Тетяно, я тебе прошу, не пручайся.