Заборонені чари
- Автор: Авраменко Олег Евгеньевич
- Язык: украинский
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Заборонені чари». Краткое содержание книги:
Проте мали чаклуни й грізніших ворогів, що називали себе Послідовниками. Вони вважали, що нікому не можна володіти такою надзвичайною силою, і поставили собі за мету викорінити магію серед людей. Послідовники були майже всемогутні і зрештою їм вдалося здійснити свій задум. На керування силами було накладено Заборону, нащадки чаклунів народжувалися звичайними людьми, позбавленими здібностей своїх пращурів, поступово в магію перестали вірити, і з життя вона перекочувала на сторінки художніх книжок. Послідовники тріумфували...
(Примітка. В українській версії відновлено первісну сюжетну лінію роману з урахуванням пізніших наробок, зокрема й тих, що не ввійшли до опублікованого варіанту російською мовою. Детальніше див. в авторській передмові.)
А вголос він сказав:
— Отже, ти мовчала-мовчала, та врешті розповіла. Сумління замучило?
— Яке, до дідька, сумління! — скривилася сестра. — Ревнощі! Коли я зрозуміла, що Аліса спить з Марікою, то так розізлилася через її зраду, аж втратила голову. Замість поговорити з Алісою, з’ясувати наші стосунки, я здуру пішла до батька й розповіла йому про свої підозри щодо Маріки. Зараз мені соромно це визнавати, але тоді я дуже сподівалася, що батько негайно влаштує її викрадення, і вона назавжди зникне з Алісиного життя. — Джейн сунула руку до кишені своїх штанів, потім звернулася до брата: — Поверни мої сигарети й запальничку. Обіцяю не влаштовувати пожежі.
Кейт машинально дістав пачку сигарет з запальничкою й віддав їх Джейн. Приголомшений сестриними словами, він навіть не подумав про те, що палити тут украй необачно.
Тим часом Джейн неквапно розкурила сигарету і зробила першу затяжку.
— Та ти аж очманів, братику! — насмішкувато мовила вона. — Ти справді ні про що не здогадувався?
— Я… навіть не уявляв… — розгублено промимрив Кейт. — І подумати не міг…
— Про мене чи про Маріку?
— Ну… про вас обох. І про Алісу також.
— Тоді ти просто сліпий. Скільки років не звертав уваги, що я товаришую винятково з дівчатами. Ну, а Маріка останні чотири місяці постійно живе в Норвіку, але не зайняла окрему кімнату, оселилася з Алісою. Гадав, що вони сплять в одному ліжку задля економії місця?
Кейт щось нерозбірливо пробурчав. Лише зараз він звернув увагу, що сестра палить сигарету і, мало того, струшує попіл просто на килим. Спершу Кейт збирався був запротестувати, а потім передумав, махнув на все рукою й сам закурив, щоб трохи заспокоїти нерви.
Між ними запала прикра мовчанка. Джейн докурила свою сигарету і, не вигадавши нічого кращого, опустила недопалок у масивну чорнильницю на письмовому столі.
„Але ж ми свині!“ — промайнуло в Кейтовій голові.
— Джейн, — несміливо почав він, — я розумію, що не маю права втручатися в твоє особисте життя…
— Правильно розумієш.
— Але ти перша заговорила про це, і я… Мені просто в голові не вкладається, що ти…
— А дарма не вкладається. Адже в тому, що я стала такою, є чимало твоєї заслуги.
Кейт дуже боявся це почути. Він зіщулився, наче від удару.
— І давно ти… е-е… з дівчатами?
— З тринадцяти років.
— О Боже! Батьки знають?
— Звісно, знають. Мені було п’ятнадцять, коли їм поскаржилася на мене мати Джекі Колінз… Може, пам’ятаєш її?
Кейт кивнув, хоча пам’ятав лише ім’я. Здається, це була Джейнина шкільна подруга з Бірмінґему, де вони в той час мешкали. Чи сусідська дівчина звідти ж.
— Сам скандал ти пам’ятати не можеш, — продовжувала Джейн, — бо вже навчався в Оксфорді. Батько був злий, як чорт, дуже мене лаяв, називав малою паскудною збоченкою, та й мамі перепало на горіхи — мовляв, виховала на їхній сором дочку-лесбіянку. Проте через два з половиною роки він продемонстрував гнучкість своїх моральних принципів, і почуття сорому нітрохи не завадило йому використати моє „збочення“ для важливої справи. Саме тоді остаточно з’ясувалося, що Алісу не цікавлять хлопці, тож батько вирішив звести мене з нею. Власне, тому ми й переїхали до Плімута.
Шокований Кейт не вірив своїм вухам.
— Батько примушував тебе спати з Алісою?!
— Ну, навіщо так грубо. Наш татусь делікатна людина, — в її голосі пролунав неприхований сарказм, — він лише тонко натякнув, що чим ближче я з нею зійдуся, то буде краще. Жодного примусу не знадобилося. Аліса мені зразу сподобалась, ми швидко зійшлися… словом, усе в нас було добре, поки Маріка, ця мала сучка, не заморочила їй голову.
Як і минулого разу, Кейт проіґнорував випад сестри на Марічину адресу.
— А як батько поставився до твого розриву з Алісою?
— Певна річ, негативно. Дуже сердився. Я знала, що так буде, тому довго терпіла, вдавала, що не підозрюю про Алісині шури-мури з Марікою, ніяк не наважувалася на відверту розмову… І це була моя помилка. Можливо, якби це сталося раніше, Аліса обрала б мене, а не Маріку. Однак я сподівалася, що все владнається само по собі. Великі надії покладала на тебе — що ти окрутиш Маріку, і вона думати забуде про Алісу… Та коли Маріка оселилась у Норвіку, коли вони стали щоночі спати разом, тут я вже не витримала. — Джейн замовкла й опустила очі. — Правда, Аліса не хотіла зі мною розлучатися. Вона запропонувала… ну, щоб ми були втрьох. Маріка погодилася.