Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Другие документальные фильмы » Дух сп’яніння. Алкоголь: Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв
Дух сп’яніння. Алкоголь: Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Дух сп’яніння. Алкоголь: Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв

Электронная книга - «Дух сп’яніння. Алкоголь: Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв». Краткое содержание книги:

Перед вами короткий екскурс в історію звичаїв уживання алкоголю. Автор обмірковує значення сп’яніння за різних епох; аналізує, як сп’яніння відображено в європейській культурі; вивчає впливи алкогольних напоїв та пов’язані з ними правила і ритуали.
Книжка — не заклик до тверезості або пияцтва, а лише своєрідна спроба нагадати, що, незважаючи на небезпеки, алкоголь посідає важливе місце в соціальному житті європейської людини. Спиртні напої — мастило для європейських звичаїв. Алкоголь надихає літературу та мистецтво. Адже недаремно в багатьох релігіях та міфах він уважався божественним першоелементом.
Для широкого кола читачів.
1 ... 50 51 52 53 54 55 56 57 58 ... 76
Перейти на страницу:

Під час великих свят гості, які сидять за різними столами, перегукуються між собою і п’ють один за одного, дивлячись прямо у вічі. Одні гості виголошують тости за інших, а ті ще за інших — грузинські свята можуть тривати понад вісім годин. Так врешті всі п’ють з усіма.

Іноді під час довгої застільної трапези встигають підняти до 20 келихів, але між тостами роблять відносно великі перерви, аби ніхто надміру не сп’янів. Буває, що виголошення тосту може зайняти годину. Вихиливши келих до дна, грузин виливає останні краплі на землю, і кількість крапель, як подейкують, вказує на те, скільки ворогів він має. Стверджують, що такі грузинські звичаї пояснюються тим, що цей народ завжди жив у оточенні ворогів, тож повинен був бути готовим повсякчас оборонятися334.

Тости виголошують за хороших людей і за добрий стан справ. П’ють за честь іншого, за Грузію, за батьківщини чужоземних гостей, за роботу присутніх на святі, за освіту, за мужність, за жіночність, за чиюсь матір, за материнство… Звичайно, ніхто не лишається цілком тверезим під кінець свята. На якомусь етапі хтось може виголосити тост «за електрику, що дає нам змогу освітити це свято».

Чарки у грузинів зовсім не нагадують наперсток. Кришталевий келих вміщує 150 мілілітрів вина. Якщо грузин випиває 20 келихів за вечір, то це більше двох літрів вина. Завдяки тому, що кришталеві келихи прозорі, ніхто не може змахлювати. Честь у буквальному сенсі на столі, і всі можуть спостерігати, як інші намагаються стояти, не хитаючись, і виголошувати тост.

Не п’яніти від алкоголю і добре говорити — не єдині важливі якості у чоловічих змаганнях за честь. У грузинів не прийнято вставати з-за столу, аби справити нужду. Чоловіки змушені весь час перебувати в одній кімнаті, інакше хтось таємно піде до вбиральні спорожнити міхур чи шлунок і отримає перевагу в змаганнях за титул короля застілля.

У грузинській культурі святкування — чоловічий привілей. Здатність не п’яніти і не бігати до туалету й обдарованість поетичним талантом приносять честь сім’ї та роду.

На святі ніде подітися, якщо постійно доводиться демонструвати своє ораторське мистецтво й інтелект. Таке святкування починає напружувати й здаватися певною повинністю. Іноді потрібно вміти й подуріти. Ціною є, звичайно, страх втратити обличчя. Обов’язково потрібно сказати щось розумне, що звучить як сама собою зрозуміла ідіотська істина. Можна розповісти якийсь жарт, з якого тільки ти сам і посмієшся. Можна осоромити дружину. Той, хто п’є, не хоче, аби з нього сміялися. Для цього кожен, хто переживає за власну честь, запрошує на свято професійного розважальника.

Розважальники

Афінські аристократи в VI столітті до н. е. почали запрошувати на свої свята й інших гостей, крім «політиків», які тільки те й робили, що обговорювали договори й спільні справи. Гості стали опановувати різні ролі. Незмінним гостем був «підлесник», який, аби «заплатити» за частування, підлещувався до хазяїна, якого називали «годувальником»335. На описаному Ксенофонтом бенкеті336 у двері хазяїна Каллія стукає Філіпп, який прагне розважити гостей, оскільки має «все, що потрібно, аби їсти чужий хліб». Філіпп уже на порозі заявляє, що такому блазню, як він, на його думку, «веселіше прийти на бенкет незапрошеним, аніж якби його запросили». Філіппа запрошують прилягти.

Та Філіпп не спромігся розвеселити гостей і, засмучений цим, завершує трапезу: «Раніше мене кликали на обіди для того, щоб я розважав гостей, а тепер задля чого хто мене покличе? Мені легше було б стати безсмертним, аніж серйозним; запрошувати мене, очікуючи отримати запрошення у відповідь, теж ніхто не стане, тому що всі знають, що до мене додому приносити обід[40] зовсім не прийнято».

«П’яниці». Картина Антоніо Фабреса, 1896 р.

Тоді всі стали сміятися і втішати Філіппа, припрошуючи його продовжувати трапезу. Святкування темної афінської ночі не стихало.

Філіпп — типовий приклад паразита. Це слово первісно означає «той, хто ділить з тобою хліб». Паразит насолоджується подачками свого багатого хазяїна. Ми і надалі звемо тварину або людину, за рахунок якої живе паразит, хазяїном.

вернуться

40

Блазень має на увазі обіди в складчину, які влаштовували зі страв, принесених гостями. Ймовірно, це все-таки вимагало від хазяїна якихось витрат. Філіп хоче сказати, що в себе вдома він таких гулянок не влаштовує, а сам ходить по чужих обідах. — Прим. пер.

1 ... 50 51 52 53 54 55 56 57 58 ... 76
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)