Дух сп’яніння. Алкоголь: Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв
- Автор: Турунен Ари
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7192-98-4
- Переводчик: Ірина Малевич
- Жанр: Другие документальные фильмы
Электронная книга - «Дух сп’яніння. Алкоголь: Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв». Краткое содержание книги:
Книжка — не заклик до тверезості або пияцтва, а лише своєрідна спроба нагадати, що, незважаючи на небезпеки, алкоголь посідає важливе місце в соціальному житті європейської людини. Спиртні напої — мастило для європейських звичаїв. Алкоголь надихає літературу та мистецтво. Адже недаремно в багатьох релігіях та міфах він уважався божественним першоелементом.
Для широкого кола читачів.
Міфи з усього світу нагадують, що з алкоголем жартувати не варто. Лише герої міфів уміють правильно з ним поводитися. В античних історіях трапляються аналогічні розповіді про хитрих героїв, які використовують силу алкоголю на свою користь. Одіссей частує циклопа фракійським, надзвичайно міцним вином, випивши якого, циклоп непритомніє і Одіссей виколює йому око.
Циклоп аж ніяк не був єдиним, хто, як уважали греки, хильнув зайвого. Боги теж були неідеальними. Вони плели інтриги, зраджували одне одному, відкрито заздрили й мстилися. Кілька зроблених напідпитку дурниць не надто змінювали імідж богів у гірший чи кращий бік. Навіть Геракла, який здійснив численні подвиги, зображують на античних грецьких вазах божеством, цілком сп’янілим від вина: він заледве може переставляти ноги, його обличчя розпливлось у дурнуватій посмішці, а червоні очі не можуть бодай на чомусь сфокусуватися. На одному із зображень на вазі Геракл, підвипивши, лежить у кімнаті повії, а старий звідник випорожняє на нього свій нічний горщик343.
Так греки повелись із сином Зевса, уособленням сили й геройства, який, здійснивши дванадцять подвигів, отримав у нагороду безсмертя. Греки вважали, що лише Діоніс може пити алкоголь без ускладнень і ризиків344. Інші боги потребували його хитрого розуму, адже той умів впливати і на богів, і на людей силою вина. Діоніс приходить на допомогу Гері, коли її син, бог ковальства Гефест, охоплений люттю, викував для Гери такий трон, з якого вона не могла встати. Оскільки, посилаючись на нагальну роботу, Гефест відмовився здійматися на гору Олімп, аби звільнити свою матір, Діоніс вдався до хитрощів. Він напоїв Гефеста і п’яного доправив на Олімп. Пити Гефест не вмів і сп’янів швидко, що символічно трактували як перемогу природи (виноградної лози) над технікою (куванням заліза).
Певна річ, міфи відбивають цінності тієї культури, яка їх створила. Єгипетський міф345 повідомляє радісну звістку про те, що пивне сп’яніння — умиротворений стан, який змушує забути минулі образи. Згідно з міфом, мати бога неба Гора Хахтор хотіла знищити все людство, бо старий і немічний бог сонця Ра став об’єктом людських насміхань. Хатхор переходить від думки до дії і влаштовує масову колотнечу. Навіть Ра лякається лютої ненависті Хатхор. Є лише один спосіб зупинити збожеволілу від смаку крові Хатхор — пиво. Ра варить 7000 глеків пива і забарвлює напій у червоне соком мандрагори. Слуги Ра виливають червоне пиво на поле. Побачене викликає у Хатхор захват, бо вона вірить, що пролила стільки крові. Вона починає пити кров, яка насправді є пивом. Що більше вона п’є, то більше розгоряється її спрага. Врешті вона впивається і повністю втрачає свій запал. Пиво врятувало людство. З того часу на честь Хатхор у Єгипті щороку влаштовують велике свято пива, а щомісяця — «День сп’яніння»346.
У єгипетському міфі непритомність, викликана алкоголем, зовсім не є станом, якого слід соромитися, адже сп’яніння змушує єгипетську богиню забути про свою злість. Хто старе пом’яне, того глек пива не мине, — міг би заявити давній єгиптянин тому, хто схильний до нападів люті й уважає за краще жити в темному вирі минулого.
У Біблії до алкогольної непритомності ставляться значно негативніше. Як написано в Біблії, 600-літній Ной, незважаючи на свій вік, був у хорошій формі та вірив у світле майбутнє. Позаду залишився круїз на ковчезі, і рятування світової флори і фауни завершилося успішно. Ною спав на думку чудовий спосіб насолодитися життям на пенсії: він вирішив посадити виноградник. Згідно з Біблією, Ной був першою людиною, яка взялася вирощувати виноград і робити з нього вино. Ной також був першою людиною, яка від нього сп’яніла. Вино було смачне, від нього покращувався настрій і хотілося співати. Певна річ, Ной завзято приклався до вина, та так, що дорогою до свого шатра розгубив одяг і, дійшовши, голий знепритомнів. Бог страшенно розлютився. Син Ноя Хам випадково побачив голого батька. З похмілля Ной прокляв сина Хама Ханаана! Ною можна дорікнути за відсутність самокритики, але з похмілля людина часто буває нетерпляча і дратівлива.
Наслідки першого Ноєвого сп’яніння були далекосяжні. Коли сини Ноя ділили світ, Хаму дісталась Африка, Симу — Азія, а Яфету — Європа. Через Ноєве прокляття Хамова частка була як-не-як дещо невизначеною. Оскільки, на думку Ноя, син Хама Ханаан повинен був стати рабом Сима і Яфета, теологи таким чином намагалися пізніше виправдати африканську работоргівлю!