Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)

Тільки говорить ввіт про події, попереджуючі погром польською армією населення Славска й околиці.

А тепер подивімся на другу дію траґедії Славска.

пДн. 26. серпня, рано — говориться у названому звігі — надтягнула компанія польського війська з розгромленими д. 22. серпня польськими жандармами і машеруючи селом, по дорогі побивали всіх, кого стрінули, до крови. Розпущене поруч. Міхальським ь.йсько кинулось на село. Ні одної хати не оставило цілої. Банди по кількох жовнярів холили від хати до хати, всіх без виїмки побивали кольбами крісів, кого’тількв найшли в хаті чи на дорозі; допускалися на жінках і дівчатах насильств, розбивали комори і виносили все, що найшли, знищили всі пасіки в селі, мід вибрали, а улиї з мухами попалили; а коли одна банда перейшла, надходила друга і третя і так цілий день катували без виїмки винних і невинних.

Провід вели три сержанти: оден „Турек“, другий якийсь високий з червоними вилогами, а третий смаглявий у сталевім шоломі.

Тоді побили до безтями начальника громади і його жінку і кількох господарів заарештували. Над арештованими вільно було кождому знущатись, і кождий, хто їх пильнував дійсно два дні знущався. Коли з лавочанської поліції надійшов сержант Клехов-скі, бандит з Королівства, що за часів царату утік з Росії і став лісничим у Зборовського, а відтак пішов до польського війська, то і він серед ночі перші свої кроки звернув до увязнених і побивав їх до безтями. Треба було бачити звірське побиття людей І Від голови, до ніг покривали людські тіла синяки, а навіть рани з поколення баґнетами. Так поколену бачив я Марію жінку Луки Страган; а Луці Страган при побоях зломили руку. Били також хорих на червінку (так побитий Ілько Граб помер).

Сама шкода в пасіках виносить до пів міліона, а шкоди з рабунків виносять до півтора міліона, бо забрано в громаді всю теплу одіж, все біля і все полотно, всю омасту так. що люди лишились в тім, в чім були.

Поручник Міхальскі дав позволення рабувати, що мені він сам сказав. Бійки, рабунки тревали два дні (26. і 27. серпня). Д ЗО. серпня прийшла експедиція підпор. Недзвєцкого, що мала винних від невинних відділити. Що ще остало по попередних, се тепер топилося в руках свіжих наїздників. Відтак під проводом ославленого Клеховского пішли війська по верхах, від Тростяну і цілий день гонили за людьми, стріляли за тими, що з страху повтікали з села і забирали людям худобу.

Другого дня, ціла експедиція удалася в другу сторону по верхах, і забирала знову худобу; спалила 4 будинки і два обороги по 10 фір сіна. Хто з біднійших пішов просити о віддання корови, того брали на протокол. Коли не знав нічого сказати то Клеховскі, майстер від індаґування не надармо прийшов зі своєю ґумою. ... А славна се ґума. Груба, довга до 70 цм. Сею ґумою бив він, де попало, а кождий удар лишав сині запеклі знаки. Бито людей сею ґумою 3—4 рази на день; бито їх так, що вже ледзи дихали (Олекоу Катаман, Марків, Луку Винник). При такій еґзекуції два жовніри тримали 8а голову, два за ноги, а двох било. Наказано всім в громаді під загрозою спалення хати явитись до протоколу і цілий тиждень писали такий протокол майже при кождім індаґуванню так, що зойк і плач людей, старих батьків і синів цілий тиждень не умовкав. Відай муки пекольні не можуть бути більші від тих мук, які переходила ціла громада. Поручник Берштайн, переїздячи через село Славско, довідавшися про те внущання, був обурений і зробив виговір поруч. Нєдзьвєцкоаіу. Начальник стації Поляк Пельц 8 жінкою так роздразнилися подіями, які на стації діялигь підчас індаґування селян, що другого дня, не можучи сего знести, виїхали. На пальцях можна почислити тих, котрих ґумою Недзьвецкі, Клеховскі і розбішене жолда-цтво польське не били. Врешті заковано 22 людей і відставлено під полевий суд до Стрия".