Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)
- Автор:
- Год: 1921
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)». Краткое содержание книги:
Між українськими партизанами були тільки 4 па-рібки з ГІерегінська. З сего приводу вольське військо і карна жандармерія вмістилися на цілому селі. Діялись там орґії звірств. Замордовано двох селян, між ними одного такого, що не мав ніяких, хочби особистих вносин 8 партизанами. Село рабовано три тижні, забираючи всьо, що мало якусь вартість: худобу, сіно, полотно, постоли, збіже. Казали вносити молоко, сир, масло, яйця тощо. Громада мусіла удержувати великий відділ війська, даючи харчі і платячи грішми. Окрім того наложено контрибуцію у виді 20 биків“.
Сі і багато других Фактів доповнює ще один нелюдський злочин, який мав місце в с. Рожанці нижній.
В сему селі Степан Михалевич в часі відвороту большевиків зорґанівував самоохорону. Коли вернулися Поляки, поліція з Тухлі, вислідила його в його криївці д. 23. вересня і заарештувала його. Перш усього його побили. Ланцом, знятим з пса, його сковано, відтак прикладом кріса розбито йому лице, а врешті нагаями збито до того, що його тіло було чорне як вуголь. Відтак на посторонку водиь його поліцай по селі як собаку. На кінці села пристав він з своєю жертвою відпочити і тут — як оповідають польські вії ськові особи
— С. Михалевич вхопив баґнет жандарма і пробився ним на смерть. (Св. о. K.J
Ще страшніще представляється погром польською жандармерією і поліцією населення Косівщини.
Привід до нього дав так само відрух населення, яке не могло перенесіи жорстоких знущань польських поліційних орґанів, що не оглядаючися на страшний голод у сих околицях, переводили безоглядві реквізиції
і грабежі, доводячи населення до краю розпуки. Сей відрух проявився вбиттям двох польських жандармів в
17. на 18. квітня 1920 p., що найбільше знущалися над безборонним населенням, а до того мали совість обтяжену гріхами донжуанства. І почалася „пацифікація“, спершу в селі Жабю, а відтак по цілому повіті.
Покищо наведемо самі голі Факти, на основі звіту одного селянина в Жабя (з д. 1. листопада 1920 p.).
„1. В місяці квітні 1920 p., карний відділ і польська жандармерія спалили дім Олекси Мартинчука в Жабю зеленій, зрабували 20 штук рогатої худоби, 2 великі стоги сіна і 2 пивниці та 1 стодолу спалили.
2. У Василя Мартинчука спалили хату, зрабували 12 штук худоби, та його двох синів били майже до смерти, відливаючи при тому водою.
3. Олексі Явушевському спалили хату і сильно побили його жінку. Олексу Янушевського били і вивезли до тюрми.
4. У Василя Шкрібляка спалили хату, його самого арештували і сильно побитого відвезли до Коломиї.
5. Дмитрови Шкріблякови спалили хату, зрабували
2 корови і його сина тяжко побили.
6. Олексу Савчука 70-літного старця тяжко побили, хату спалили і майно зрабували.
7. Петра Мартинчука арештували і прокололи його баґнегом наскрізь, а що він ще жив, звязали йому руки і ноги кільчастим дротом, били його буками, а на кінець кинули його до рова в болото, де був ще лід, на посміховисько, де він пролежав цілу ніч до рана. Рано його взяли до коломийської тюрми, де він по 10 дневних тяжких муках помер.
8. Арештували Петра Максимюка і так його сильно били, що він пять разів зімлівав, а Поляки його пять разів відливали водою і далі били. Він був цілий залитий кров», а Поляки насмішливо кричали: „Patrzcie, jak on zajadł się marmeladą“.
9. Арештували Петра ІІирчука і так його сильно били, що аж йому кости поломили. Він кровю залив арешт, а Поляки його хорого заставляли мити арешт від крови, що й він мусів робити.
Дальше арештували і сильно — тяжко били:
10. Дмитра Пирчука, 11. Федора Огижука, 12. Федора Мартинчука, 13. Юрка Ьіцнака, 14. Івана Максимюка, 15. Василя Дідушка, 16. Марійку Максимюк, бідну вдову зрабували і тяжко побили (забрали в неї 2 корови і 10 свиней). Троє її дітей (оден син 12 літ, другий 10, а третій 2 роки) польські жовніри і жандарми сильно били, клали на огонь і так мучили. Старший її син 25>літний, був рівнож арештований, тяжко битий; одначе вдалося йому втечи, хоч за ним Поляки вистрілили звиж 10 разів.
17. Арештували Юрка Кречуняка та його сина, зрабували йому 7 штук худоби рогової і 4 свиней. Юрка Кречуняка взяли два Поляки за руки, тягнули його по землі, розтягаючи межи собою, а третий Поляк великим буком бив його по грудях. Рівнож в такий звірський спосіб катували його сина.
18. Арештували Михайла Максимюка Кузьми і в звірський спосіб його били та мучили.
19. Арештували Дмитра Шкрібляка Михайлового, розпяли йому навхрест руки до грубого кола. Обвязали руки довкола кільчастим дротом і так звязаного гнали дорогою, били дротяними нагаями і грозили: „так усіх гуцулів розіпнемо по дорогах на деревах, які будуть важитися піднімати повстання проти польської влади в Галичині“. Дмитра Шкрібляка і його брата Олексу Поляки обрабували (1 коня, 4 корови і 2 свині).