Вождь червоношкірих (Збірник)

Ренс наблизився до Керлі.

— Брате, — почав він, — якби ти помився, то зробив би велику ласку нашим носам, та й навколишньому середовищу також.

— Згинь, фермере, — іронічно вишкірився Керлі. — Хлопчик покличе нянечку, коли йому захочеться купи-купи.

Від водопою табір відділяло дванадцять кроків. Ренс схопив Керлі за кісточку і поволік до води, як мішок із картоплею. Продемонструвавши силу і спритність метальника молота, молодий Трусдел закинув ходячу образу для хорошої компанії далеко в озеро. Коли Керлі нарешті виповз із води на берег, він шипів як черепаха.

Ренс зустрів його зі шматком мила і грубим рушником у руках.

— Марш на той бік озера. Скористайся цим, — наказав він. — Біля фургона Бак видасть тобі чистий одяг.

Волоцюга мовчки підкорився. Він повернувся до табору ще до вечері. Важко було впізнати Керлі у новій сорочці й коричневих штанях із грубого полотна. Ренс скосив на нього оком.

«Господи, сподіваюся, він не боягуз, — подумав він. — Не дай Боже, він виявиться боягузом!»

Незабаром його сумніви розвіялися. Керлі підійшов просто до того місця, де сидів Ренс. У блакитних очах волоцюги спалахували блискавки.

— Можливо, тепер, коли я помився, — сказав він із притиском, — ти нарешті зі мною поговориш? Ви тут так розважаєтесь, га? Ви, хлопи, гадаєте, можна чавити людину, якщо вона не втекла з дороги? Гаразд. А що ти скажеш на це?…

Керлі щосили дав Ренсу ляпас. На лівій щоці Ренса на засмаглій шкірі розцвів яскраво-червоний відбиток.

Натомість Ренс аж засяяв від щастя.

Ковбої до сьогодні теревенять про бійку, яка тоді відбулася. У незліченних містах і містечках, куди заносили волоцюгу ноги і мандрівна доля, Керлі навчився мистецтва самозахисту. Арсенал же скотаря складали фізична сила, першорядне здоров'я і витривалість як наслідок природного способу життя. Таким чином, суперники виступали в одній вазі. Бій відбувався без раундів. Врешті-решт переміг організм, не зіпсований постійним пияцтвом. У черговий раз упавши на землю від незграбного, але дужого удару, Керлі не зміг зіп'ятися на ноги. Очі волоцюги палали злим вогнем.

Ренс тим часом підійшов до діжки з водою і під цівкою води з крана змив кров, що цебеніла з розбитого підборіддя.

На його обличчі розцвіла задоволена посмішка.

Я вважаю, вихователі й моралісти отримали б чималу користь від подробиць навчального плану, за яким у таборі Сан-Габріель протягом місяця відбувалося перевиховання волоцюги. А скотар аж ніяк не втілював у життя хитромудрі теорії — його знання з педагогіки обмежувалися досвідом у приборканні коней та вірою в хорошу спадковість.

Побачивши, що господар намагається зробити людину з мотлоху, який він оселив на ранчо, ковбої тактовно взяли на себе роль помічників. Але їхня методика відрізнялася від Рейсової.

Перший урок виявився плідним. Наразі Керлі міг похвалитися дружніми стосунками з милом і водою. Найбільше Ренса тішило те, що з кожним наступним кроком Керлі не забував першого уроку. От тільки часто ступав колишній волоцюга Керлі у протилежний від потрібного бік.