Щоденники дракона
- Автор: Поляков Валерий
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Видавець Карпенко В.М
- ISBN: 966-7833-80-1
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Щоденники дракона». Краткое содержание книги:
Оскільки в книзі йдеться про цілковито незнаний нами світ, автор широко застосовує зрозумілі для сучасного читача терміни і поняття (включаючи назви предметів, міри довжини і т. п.), які допоможуть легко стежити за перебігом описаних подій, не користуючись чисельною довідковою та історичною літературою по планеті Нілмар.
Ріонтей не став користуватися зв'язком, а просто прилетів на заставу. Друзі аж пріли від нетерпіння.
— То як, ви готові? Тримайтеся. Ваш проект прийнято. На прощання — бажаю вам успіху. І спробуйте, будь ласка, лишитися живими! Самі знаєте, який тут може бути кінець!
Друзі подякували командирові і почали складати речі. Вирішили не гаяти часу й відправлятися до Школи одразу.
Після короткого прощання, відчуваючи спинами стривожені погляди друзів, ступили у перлистий канал переходу, щоб увійти назавжди до історії Нілмар.
Підготовка затягувалась. День минав за днем, а приготуванням — ще не було видно кінця. Треба було підібрати острів. Обжити його: будиночок, кухня, холодильники з припасами, зв’язок, потрібна апаратура та книги. А все ж це треба ще відібрати! Та ось…
Острівець був невеличким. Кілометрів три-чотири у діаметрі. Посередині здіймалася скеляста, без рослинності, вершина. Береги порізані бухточками. Кам’янисте дно неподалік від берега різко западало на глибину двох, трьох сотень метрів. Це була просто вершина підводної гори серед великих глибин.
Рибалки у цих краях не з’являлися. Регулярні лінії сполучення проходили десь далеко на північ.
Равеш вперто трудився над книгами, що мали нарочито чорні обкладинки. Аура зла, яку вони випромінювали, викликала справжній біль. Ельфи тим часом просто відпочивали. Лазили скелями, ловили рибу, крабів та креветок. Креветки тут були величезні — кожна в долоню. І ловити їх було просто — засунеш руку між камінням, і тягни її за вуса.
Аби не захаращувати зону експерименту, до магії не вдавалися. Харчі у холодильниках, і те, що давало море, — можна було прожити хоч і півроку, не звертаючись про допомогу й не вдаючись до заклять.
Так минуло три місяці. Лише одного разу їх потурбували, коли прибула цистерна-термос з питною водою. Рав продовжував свої заняття.
Чорна магія була йому неприємна, але давала і додаткові знання. Ці знання відкладалися у нього в голові, трансформувались. Він готовий був використовувати закляття пітьми, однак не для зла. Могутність його, як мага, зростала щоденно. Це відчували його друзі і дивилися на нього з подивом: звідки він отримував цю силу та впевненість у собі?
І ось одного разу прийшло щось. Недарма наші друзі стільки часу були Сторожами Воріт. Зараз їхня екстрасенсорика, відтренована на заставі, була уважною, навіть якщо вони спали.
Одразу по півночі вони всі втрьох прокинулись. Щось наближалося до них. Швидко вдягнувшись, вони вийшли на майданчик перед будинком. Слова їм були не потрібні. Равеш, добре розуміючи, якої сили він набрав, вийшов наперед, прикривши спиною своїх друзів.
Море біля берега скинулось, закипіло кучерявою піною. Хвилі із гадючим шипінням посунули на широкий пляж. Тіні постали з глибини і зробили крок на берег. То були два чорних дракони.
З друзів лише Маарі одного разу бачила справжнього чорного. Але жоден з них не відчував страху.
Захисні екрани чорних сяяли полірованою крицею. Екран, що прикривав наших героїв, горів смарагдовим полум’ям. Щити магічної сили майже зіткнулися. Ніхто не зронив ні звуку. Равеш зробив крок уперед. Чорні, не очікували такої могутності, і знітились. А це — крок до поразки! Маг не повинен знати сумніву!
Секунда їхньої затримки і ніч над островом вибухнула! Ельфи бачили, як воював Ріонтей. Але та битва була лише відблиском того, що відбувалось зараз перед їхніми очима! Це була битва, аналогу якої не знала Нілмар. Один молодий магістр боровся з двома драконами. І перемагав він!
Це був вищий рівень магічної битви. Ніхто не вимахував руками, не жбурляв у супротивника простацькі блискавиці чи ще щось подібне. Ні, тут думка, зіткнувшись з думкою, породжувала у довкіллі метаморфози вищого порядку. Енергетичні вихори, здатні знищити увесь острів, народжували марева та видіння, від яких ладен був утекти сам розум, нажаханий їхнім божевіллям.
Ельфи з усіх сил прикривали поверхню острова захисними полями. По-перше, аби не допустити зрадницького нападу зі спини, по-друге — щоб ударні хвилі, які мчали з надзвуковими швидкостями, не зруйнували скромну рослинність та скелясті бастіони їхньої бази.
Подібні битви тривають недовго. Перша похибка миттєво стає останньою. Чорний пропустив маленьке слово і тіло його вмить запалало, немов купка сухої соломи. Передсмертне виття дракона закладало вуха навіть на тлі грому битви. Його напарник відволікає свою увагу на те полум'я смерті і сам вибухає, неначе примітивна граната. Навкруги розсипаються димні, смердючі іскри. Бій закінчено.