Щоденники дракона

Знову спалах бойового закляття із сторони чорного. І знову Равеш розвіює атаку, одразу завдавши удар у відповідь. І цього разу Лувезвель ледве ухиляється від поразки.

Тепер вже Равеш починає активні дії. Його закляття пробиває захисне поле чорного і одразу лазери посилають в пробоїну потужний розряд. Лувезвель знову уникає поразки, та всі тепер ясно бачать: перемога буде за Равешем…

Зрозумів це й Лувезвель. Відкинувши всяку розумну тактику, він починає сипати на ворога безперервними закляттями. Це — безперечний вияв паніки. Рав спокійно відбиває всі випади. Тоді, мовби сміючись над Лувезвелем, відкриває йому свій мозок.

І Лувезвель сахнувся від жаху. Він зрозумів, що якби проти цього хлопчака водночас бились всі маги зла Нілмар, то перемога все одно лишилась би за ним.

Давно приготована формула створила удар такої сили, що захист чорного луснув, як мильна бульбашка. Промінь голубого, сяючого, мов тисяча сонць, світла, досяг тіла Лувезвеля. І тіло вибухнуло мільйоном палаючих клаптів. Заглушливий грім вибуху розлігся над полем битви і досяг навіть берегів Асарху. Безформна хмара попливла над океаном. Більше від голови Ради чорних не лишилося нічого.

Маарісаа та Ламеніль рвонулися вперед, обнімати переможця Равеша.

Продовжувати бій не було сенсу. Без зайвих слів, дракони світла та темряви розлетілись у різні сторони. Чорні полинули до себе на південь, а загін захисників добра вишикувався прямокутником навколо дружної трійці і помчав у напрямку Школи.

На найближчі тисячі років Нілмар отримала мир.