Час великої гри. Фантоми 2079 року
- Автор: Щербак Юрий Николаевич
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: Ярославів Вал
- ISBN: 978-617-605-003-2
- Жанр: Киберпанк
Электронная книга - «Час великої гри. Фантоми 2079 року». Краткое содержание книги:
У центрі роману «Час Великої Гри» — драматична доля головного героя, генерала української розвідки Ігоря Гайдука. Діючи в період Великої Темряви та після її закінчення, беручи участь у жорстокій політичній боротьбі, наражаючись на смертельний ризик, генерал Гайдук приймає доленосне рішення…
Роман «Час Великої Гри» продовжує стильову лінію «Часу смертохристів» — поєднання магічного реалізму з гротеском, включно з «міфологічними» сценами за участю Христа і Сатани.
Малахов гордовито посміхнувся.
— Спробували. Але більше не потнуться. Ми їх зустріли так само, як і Чорну Орду Оточили себе високопотужними радіаційними полями — до тисячі рентген на годину Вони перепалили сотню людей і пішли в ліси… Пропоную вам взаємовигідний союз. Я надаю вам повне сприяння і великі технологічні можливості «Чорнобиля-30», а ви…
«Що дам йому я? Свою роздвоєну свідомість, понівечене допитами і Чорним Мором тіло, своє незнання глобальної ситуації?» — подумав Гайдук.
— А ви — політичне сприяння мені й моєму дітищу — «Чорнобилю-30».
— Як у вас з кров'ю? — неочікувано спитав Гайдук.
— З якою кров'ю?
— Ви здорові? У вас немає, часом, білокрів'я? — ставив неприємні запитання Гайдук. — Всі ваші люди засмаглі, а ви — блідий.
Малахов чимось нагадав Гайдуку контр–адмірала Феоктистова.
— Он що, — зареготав Малахов, хоч його сміх не був ні легким, ні переконливим. — Ні, в мене все ОК. Я просто не відвідую наш солярій. Не люблю. Та й роботи багато… Ось сонечко визирне, і я виповзу з цієї нори, — мрійливо сказав він, вдивляючись у звабливу картину віртуального степу — Поїду на Кариби.
Гайдук устиг уповні оцінити усю привабливість пропозиції Малахова.
— Що ви розумієте під «політичним сприянням»? Моя роль у ЦКР — мізерна. Своєї команди ще немає. Навколо — чужі люди. Все вирішується голосуванням. Переважно на користь популістських рішень…
— Не применшуйте своєї ролі, Ігорю Петровичу. Все ще тільки починається. Я дійсно хочу, щоб ми стали союзниками. Ніяких попередніх умов не ставлю. Але з тими людьми… з ЦКР… з тими демагогами, націонал–радикалами і популістами не хочу мати справи. Тільки з вами. Ви згодні?
— Згоден, — прийняв тверде рішення Гайдук, потиснувши руку Малахову. Він поки що не мав жодних застережень проти такого союзу хоча знав, що майбутнє може принести великі несподіванки. В тому числі — неприємні. Надто нестандартною і егоцентричною постаттю видався Інспектор Кварк. Гайдук присвоїв йому псевдо: Капітан Немо.
— Добре, — зрадів Малахов. — Пропоную обмін інформацією, узгодження спільних дій, творчі дискусії. Щодо вашої поїздки до Суздаля. Оля мені казала. Не посилайте людей пішим шляхом. Це дуже небезпечно. У мене є інформація, що на конвой готується напад. Відмовтеся від китайців. Вони робитимуть тільки те, що накажуть їм комісари Піднебесної імперії. Оля — добра дівчина, але… вітер свище в голові. Зрештою, якщо хочете — перевірте. Це навіть цікаво. Але я даю вам дві «черепахи». Ми виготовляємо пальне для модернізованих двигунів. Одна «черепаха» командирська — для вас і членів делегації. І друга — для взводу охорони. Абсолютно надійні хлопці. Ми повинні показати Басманову нашу волю і силу В них ще немає «черепах»… Даю вам і вашим людям дві радіостанції для зв'язку зі мною і з вашими людьми в Києві, геджети індивідуального, добре зашифрованого, зв'язку Що ж, Ігорю Петровичу — підвівся Малахов, вимкнувши зображення степової панорами. В кабінеті одразу стало темно і непривітно. — Ми зробили з вами добру роботу Тепер можна пообідати. Запрошую вас.
Він зсутулено пішов попереду нервово повертаючи з боку в бік голову наче скануючи довколишній простір. Гайдук спостерігав за різкістю його швидких рухів, розуміючи, що зустрів ще одного божевільного пасіонарія, який хоче підкорити, поневолити, зневладнити Гайдука, підпорядкувати своїй волі, використати його.
Але для чого?
34
Гайдук, всупереч пораді Малахова, усе ж таки відправив обоз на Суздаль — взвод китайців на конях, які супроводжували газогенераторну вантажівку («Мамая» не дав) з харчами та амуніцією. Мармизу не послав з ними, хоча дав китайцям польову радіостанцію: на Острові обладнали центр радіозв'язку звели потужні антени, командував цим господарством капітан Середа, який виявився не таким телепнем, як здавалося спочатку а людиною тямущою, ініціативною.
Гайдук написав рапорт Василеві Волі, в якому інформував, що вдалося активізувати двигуни і системи управління двох «черепах», які перебували на злітному майданчику біля палацу гетьмана, і знайти запаси пального для «черепах». Просив дати йому офіційні директиви і, можливо, лист від ЦКР до російського царя, а також вирішити питання з подарунком для нового монарха.