ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло

Спостерігаючи за ними стає зрозуміло, що розмір таки має значення при виборі лідера. Найвищі охоронці стають головними на своїх змінах: Гельманн — нічній, Венді — ранковій, а Арнетт — денній. Найнижчі — Барден і Керос — помічники лідерів своїх змін. Обидва поводяться наче велике цабе, гучно кричать просто в обличчя в’язнів і значно частіше застосовують фізичну силу: залякують, штурхають, виштовхують зі строю і запроторюють упертих в’язнів до карцеру. Ми отримуємо повідомлення, що дорогою до вбиральні ці охоронці-помічники інколи спускають ув’язнених зі сходів чи штовхають їх у пісуари, коли лишаються там наодинці з ними. Також стає очевидною їхня любов до кийків. Вони постійно їх тримають напохваті й грюкають по засувах, дверях чи столу, сповіщаючи про свою присутність. Деякі прихильники психоаналізу сміливо заявляють, що у такий спосіб наглядачі компенсують свою маленьку статуру. Проте, хоч яка психологічна динаміка діяла б, саме вони стають найнікчемнішими охоронцями.

Хай там як, Маркус і Ворниш, що належать також до меншості в нашому експерименті, залишилися порівняно пасивними, значно тихішими і менш активними, ніж їхні колеги. Я просив начальника змусити їх бути напористішими. Брати Лендрі — теж дуже цікава пара. Джефф Лендрі трохи вищий за Гельманна і постійно змагається з ним за домінування на нічній зміні. Проте він зовсім не годиться для вигадливих прикростей, які постійно придумує наш талановитий молодий «Джон Уейн». Лендрі то починає віддавати накази і командувати ув’язненими, то відступає та кудись зникає знов і знов, виявляючи своєрідну нерішучість, не притаманну жодному з охоронців. Сьогодні ввечері у нього в руках узагалі не було кийка. Пізніше він навіть зняв сонцезахисні дзеркальні окуляри, що вважається грубим порушенням наших правил. Його брат Джей нижчий на зріст, він жорстокіше поводиться з ув’язненими, однак завжди «дотримується букви закону». Він не такий агресивний, як Арнетт, але зазвичай підтримує боса, віддаючи впевнені й змістовні накази.

Всі ув’язнені майже однакові на зріст (від 172 до 177 см), за винятком найнижчого Ґленна (3401), чий зріст становить лише 157 см, і найвищого Пола (5704) зі зростом 188 см. Цікаво, що 5704-й поступово стає лідером серед в’язнів. Останнім часом він став упевненішим у собі й непохитнішим у своїх протестах. Його приятелі помітили цю зміну, тож обрали його головою комісії з розгляду скарг арештантів Стенфордської в’язниці, який уже проводив зі мною переговори щодо укладеного з ними договору і прав ув’язнених.