Іліада. Одіссея
- Автор: Гомер
- Язык: украинский
- Переводчик: Борис Тен
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Іліада. Одіссея». Краткое содержание книги:
Поема відзначається досить складною і довершеною композицією, що свідчить про високий художній рівень, якого досягла поезія Гомерівського часу. «...Окреслені ясними лініями, в прозорому і рівному освітленні стоять і рухаються люди в межах простору, що охоплюється оком; не менш ясні їхні думки й почуття, повністю виражені в слові, гармонійні навіть у стані хвилювання» (Е. Ауербах).
84] Тіло ж віддам однести до міцних добропалубних суден,
85] Щоб віддали його спаленню довговолосі ахеї
86] Й пагорб могильний насипали над Геллеспонтом просторим.
87] Скаже хто-небудь колись у людських поколіннях наступних,
88] На кораблі многовеслому в морі йдучи винно-темнім:
89] «Воїна, вмерлого в давню годину, ось пагорб могильний,
90] Мужнього в битві його пересилив осяйливий Гектор».
91] Скажуть отак коли-небудь, і слава моя не загине».
92] Мовив він так, і мовчки те слухали всі нерухомо -
93] Сором було відмовлятись, прийняти ж той виклик боялись.
94] Врешті підвівсь Менелай і обурено став говорити,
95] З гнівним докором, аж серце тяжко у нього стогнало:
96] «Горе мені! О хвальки! Ахеянки-бо ви, не ахеї!
97] Ну ж і ганьба вас укриє тепер із страшних найстрашніша,
98] Якщо з данаїв ніхто не вийде із Ректором битись!
99] В землю, сидячи тут, у випар води оберніться!
100] Серця нема в вас у грудях, і випаде вам лиш неслава!
101] Сам проти нього я виступлю збройно. А жереб звитяги
102] Високо в небі безсмертні боги в своїй волі тримають».
103] Мовивши так, обладунки прегарні він став одягати.
104] Тут би й життя тобі край, Менелаю, від рук нездоланних
105] Гектора, бо набагато могутніший був він за тебе, -
106] Стримали все ж тебе, кинувшись разом, державці ахейські.
107] Сам Агамемнон, Атреїв паросток широковладний,
108] Брата правицю схопив і, на ймення назвавши, промовив:
109] «Ти знавіснів, Менелаю, годованцю Зевсів! Не личить
110] Коїть дурниці тобі. Хоч і важко, а втриматись треба.
111] З мужем сильнішим од тебе не зважуйся зопалу битись,
112] З Гектором, сином Пріама, його-бо страхаються й інші,
113] Навіть Ахілл з ним вступати у бій, що веде нас до слави,
114] Йшов не без трепету, хоч набагато за тебе сильніший.
115] Отже, іди і спокійно сідай до свого товариства.
116] Іншого вишлють когось із Гектором битись ахеї.
117] Хоч і безстрашний він сам і бою запеклого спраглий,
118] Певен я, з радістю він коліна розправить, як вийде
119] Цілий із жаху війни, із цієї жахливої битви».
120] Цими словами умовив брата герой, була слушна
121] Мова його, й той послухав охоче. Із пліч Менелая
122] Товариші його з радістю тут же зняли усю зброю.
123] Нестор підвівся тоді з-між аргеїв і так до них мовив:
124] «Горе нам! Смуток великий на землю спадає ахейську.
125] Тяжко тепер заридає Пелей, сивочолий комонник,
126] Мудрий порадник і славний промовець серед мірмідонян!
127] Радісно так він мене у своєму розпитував домі
128] Та про аргеїв питав, про рід їх увесь і потомків.
129] А як почув би, що інші тремтять перед Гектором нині,
130] Руки свої до безсмертних він, певно, підніс би з благанням
131] Дух його з тіла послати мерщій до оселі Аща!
132] Був би я, Зевсе, наш батьку, й Афіно, і ти, Аполлоне,
133] Юний, як в дні, коли битись при водах швидких Келадонту
134] З лавами воїв пілоських аркадські зійшлись списоборці
135] Фейських твердинь недалеко, де хвилі Ярдану струмують!
136] Еревталіон аркадян очолював, муж богорівний,
137] Ареїтоя вождя він на плечах носив обладунок,
138] Ареїтой же божистий прозвання носив києзбройця, -
139] Так його звали й мужі, і жінки, підперезані пишно:
140] Він-бо не з луком, не з списом довженним ходив воювати, -
141] Києм залізним ворожі подолував легко фаланги.
142] Та Лікург його вбив, не силою лиш, а лукавством,
143] Десь у проході вузькім, де згуби не міг одвернути
144] Києм залізним, - Лікург його списом своїм вже навиліт
145] Встиг проколоти, і той навзнаки повалився на землю.
146] Зняв обладунки звитяжець, даровані мідним Ареєм.
147] Довго він сам їх носив, ідучи в колотнечу Арея,
148] А як постарів Лікург у покоях своїх владаревих,
149] Еревталіону, другові любому, дав їх носити.
150] Наймужніших на бій він у зброї цій став викликати.
151] Всі трепетали, боялись, ніхто не насмілювавсь вийти.
152] Але підбив мене дух мій незламний до бою вступити
153] З воєм зухвалим, хоч віком я був поміж них наймолодший.
154] Вийшов я битися з ним, і дала мені славу Афіна -
155] Впав від моєї руки ставніший, могутніший воїн
156] І розпростертий лежав, на всі боки розкинувшись важко.
157] Був би я знов молодий, і мав би я силу колишню,
158] Стрів би в бою тоді Гектор противника шоломосяйний!
159] Скільки не є тут між вами хоробрих мужів всеахейських,
160] Та немає охочих назустріч до Гектора вийти».
161] Старець їм так докоряв, і дев'ять мужів підвелося.
162] Вийшов між ними найперший володар мужів Агамемнон,