Іліада. Одіссея
- Автор: Гомер
- Язык: украинский
- Переводчик: Борис Тен
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Іліада. Одіссея». Краткое содержание книги:
Поема відзначається досить складною і довершеною композицією, що свідчить про високий художній рівень, якого досягла поезія Гомерівського часу. «...Окреслені ясними лініями, в прозорому і рівному освітленні стоять і рухаються люди в межах простору, що охоплюється оком; не менш ясні їхні думки й почуття, повністю виражені в слові, гармонійні навіть у стані хвилювання» (Е. Ауербах).
4] Так же, як бог мореплавцям тоді посилає жаданий
5] Вітер попутний, коли сосновими веслами бити
6] Хвилю вони потомились і м'язи їх мліть починали, -
7] Перед троянами так з'явились обидва жадані.
8] Від Александра поліг там Менестій, народжений в Арні,
9] Ареїтоїв потомок, якого озброєний києм
10] З Філомедусою мав велеокою Арни володар.
11] Гектор же списом загостреним втрапив у карк Ейонея
12] Під міднокутим обіддям шолома, й той зразу ослаб весь.
13] Главк, Гіпполоха нащадок, лікійських мужів поводатар,
14] Списа у плечі всадив Іфіноєві в січі жорстокій,
15] Дексія сину, в ту мить, як на свій мав скочити повіз, -
16] З повоза тут же упав він на землю і зразу ослаб весь.
17] Щойно побачила їх ясноока богиня Афіна,
18] Як вони нищать аргеїв нещадно у січі жорстокій,
19] Кинулась зразу з вершин олімпійських вона і помчала
20] До Іліона священного. Це Аполлон із Пергама
21] Бачачи, вийшов назустріч, - бажав він троянам звитяги.
22] Стрілись обоє вони біля дуба, і перший до неї
23] Мовив тоді владар Аполлон, син могутнього Зевса:
24] «Нащо це, так поспішаючи, доню великого Зевса,
25] Ти із Олімпу зійшла? Що великий твій дух схвилювало?
26] Може, бажаєш на користь данаїв мінливу звитягу
27] Перехилить? До троян же, що гинуть, нема в тебе жалю!
28] Ради послухай моєї - це краще було б набагато.
29] Тож припинім на сьогодні змагання воєнні між ними
30] Й січу шалену. Згодом нехай собі б'ються, аж поки
31] Вщент Іліон рознесуть, якщо вже так вашому серцю
32] Бажано, вічні богині, в руїнах це бачити місто».
33] Відповідаючи, мовила так ясноока Афіна:
34] «Так, дальносяжче, хай буде! З думкою саме такою
35] Я із Олімпу й сама прибула до троян і ахеїв.
36] Та скажи, як ти хочеш війну поміж них припинити?»
37] Мовив тоді владар Аполлон, син могутнього Зевса:
38] «В Гектора, коней впокірника, смілість велику збудімо, -
39] Викличе, може, когось із данайських героїв хоробрих
40] Вийти один на один і в бою позмагатись завзятім.
41] Діткнуті цим за живе в наголінниках мідних ахеї
42] Виставлять мужа самі, щоб із Гектором бився божистим».
43] Мовив він так, і погодилась з ним ясноока Афіна.
44] Син же Пріамів коханий Гелен відчув своїм серцем
45] Волю богів, до якої по спільній прийшли вони згоді.
46] От підійшов він до Гектора й мовив таке йому слово:
47] «Гекторе, сину Пріамів, до Зевса розумом схожий!
48] Ради послухай моєї - тобі ж я доводжуся братом.
49] Хай посідають на землю з троянами разом ахеї,
50] Ти ж тоді найхоробрішого поміж ахеями виклич
51] Вийти один на один і в бою позмагатись завзятім.
52] Ще-бо не суджено вмерти тобі й досягнути кончини, -
53] Голос такий від богів, що живуть споконвіку, почув я».
54] Мовив він так, і з великою радістю вчув його Гектор,
55] Вийшов між військ посередині й стримав фаланги троянські,
56] Спис посередині вткнувши, і всі посідали навколо.
57] Стримав тоді й Агамемнон красивоголінних ахеїв.
58] А ясноока Афіна і сам Аполлон срібнолукий,
59] Яструбів постать прибравши, удвох на високому сіли
60] Дубі всевладного батька, егідодержавного Зевса,
61] І милувались на воїв. Ті посідали рядами,
62] Міддю шоломів, списів і щитів наїжачившись густо.
63] Як від Зефіра, що раптом війнув, набігаючи брижі
64] Моря вкривають гладінь, аж море усе почорніє, -
65] Брижами так під рядами троян і ахеїв рівнина
66] Вся хвилювала. Став Гектор між лавами їх і промовив:
67] «Слухайте, Трої сини і красивоголінні ахеї!
68] Те вам скажу, до чого у грудях мій дух спонукає.
69] Клятви здійснить не дозволив нам високовладний Кроніон,
70] Але, замисливши лихо, призначив нам битись, аж доки
71] Або захищене баштами візьмете наше ви місто,
72] Або самі тут поляжете всі при човнах мореплавних.
73] Наймужніші-бо тут серед вас із мужів всеахейських.
74] В кого із них є у серці бажання зі мною змагатись,
75] Вийде нехай наперед - з богосвітлим Ректором битись.
76] Так говорю я, і Зевс хай буде між нами за свідка.
77] В разі противник здолає мене довголезою міддю,
78] Зброю хай зніме мою й віднесе до човнів крутобоких,
79] Тіло ж додому віддасть, щоб трояни і жони троянські
80] Мали можливість вогнем померлого труп спопелити.
81] В разі ж його подолаю, і дасть Аполлон мені славу,
82] Зброю із нього зніму й віднесу до священної Трої
83] Й там її в храмі меткого стрільця Аполлона повішу,