Іліада. Одіссея
- Автор: Гомер
- Язык: украинский
- Переводчик: Борис Тен
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Іліада. Одіссея». Краткое содержание книги:
Поема відзначається досить складною і довершеною композицією, що свідчить про високий художній рівень, якого досягла поезія Гомерівського часу. «...Окреслені ясними лініями, в прозорому і рівному освітленні стоять і рухаються люди в межах простору, що охоплюється оком; не менш ясні їхні думки й почуття, повністю виражені в слові, гармонійні навіть у стані хвилювання» (Е. Ауербах).
400] «Нам не годиться тепер ні скарб Александрів приймати,
401] Ані Єлену саму! Нерозумній дитині й то ясно,
402] Що для троян уже злої загибелі сіті готові!»
403] Мовив він так, і скрикнули схвально синове ахейські,
404] З слів Діомеда, впокірника коней, дивуючись щиро.
405] От до Ідея звернувся тоді володар Агамемнон:
406] «Чув ти, Ідею, і сам ті слова, що сказали ахеї,
407] Те, що у відповідь мовили. Згоден цілком я із ними.
408] А щоб померлих спалить, проти цього і я не перечу.
409] Не подобає-бо нам зволікати із мертвих тілами.
410] Скоро померли вони - їх треба вогнем заспокоїть.
411] Гери муж громоносний за свідка хай Зевс мені буде!»
412] Мовлячи так, до безсмертних богів він здійняв своє берло.
413] До Іліона священного тут же Ідей повернувся.
414] Разом зібравшись, трояни й дарданці на площі сиділи
415] Й ждали всією громадою, поки Ідей від ахеїв
416] Вернеться. От він вернувся й, між них посередині ставши,
417] Все, як було, розповів. Заходились негайно трояни
418] Звозити мертвих - одні, а інші - рубати дерева.
419] З другого боку, й аргеї з човнів мореплавних спішили
420] Звозити мертвих - одні, а інші - рубати дерева.
421] Сонце промінням новим вже навколо осяяло ниви,
422] З плавно пливучих глибин Океану зійшовши на світлий
423] Шлях свій небесний, як стрілись у полі обидва загони.
424] Важко було впізнавать серед мертвих їм кожного мужа,
425] Поки зчорнілої крові із трупів не змили водою;
426] Сльози гіркії ллючи, їх на повози зносили потім.
427] Вголос ридать боронив їм Пріам, і безмовно трояни
428] Мертвих складали на вогнища, тяжко сумуючи серцем,
429] І, попаливши вогнем, в Іліон повертались священний.
430] З другого боку, так само і мідноголінні ахеї
431] Мертвих складали на вогнища, тяжко сумуючи серцем,
432] І, попаливши вогнем, до човнів крутобоких вертались.
433] Вдосвіта другого дня, коли з ночі ще ледь розвиднялось,
434] Вже круг багаття зібрались добірні синове ахейські,
435] Пагорб могильний над вогнищем, спільний для всіх, спорудили
436] Серед рівнини й навкруг повиводили зразу ж високі
437] Вежі на захист собі і їхнім човнам мореплавним.
438] А посередині вправлену міцно поставили браму,
439] Щоб через неї проїхати кінні могли колісниці.
440] Зовні, за стінами близько, ще й рів прокопали глибокий,
441] Довгий, широкий, а вздовж його палі міцні повбивали.
442] Так в своїм стані трудилися довговолосі ахеї.
443] В час той боги сиділи круг Зевса, що блискавки мече,
444] Й спостерігали великі діла міднозбройних ахеїв.
445] З словом звернувся до них Посейдон, землі потрясатель:
446] «Зевсе, наш батьку, хто з смертних на всьому просторі земному
447] Задуми й наміри схоче тепер виявляти безсмертним?
448] Глянь же на мур, що звели його довговолосі ахеї
449] Круг кораблів, ще й навколо глибоким його обкопали
450] Ровом! А чи принесли ж і безсмертним вони гекатомби?
451] Скрізь ця лунатиме слава, де промінь світання сягає.
452] Те ж, що, працюючи, місто поставили ми з Аполлоном
453] Лаомедонту-героєві, піде назавжди в непам'ять!»
454] З гнівним обуренням мовив у відповідь Зезс хмаровладний:
455] «Що це ти кажеш, землі потрясателю вельмимогутній?
456] Хай би цих задумів інший з богів побоявся безсмертних,
457] Слабший багато за тебе й руками і силою духу, -
458] Скрізь твоя слава лунає, де промінь світання сягає!
459] Слухай же, прийде ще час, коли довговолосі ахеї
460] Із кораблями своїми поїдуть до рідного краю,
461] Вщент поруйнуєш ті мури і скинеш весь груз той у море,
462] А узбережжя розлоге ізнову пісками укриєш,
463] Щоб від великого муру ахейського й сліду не стало».
464] Так між собою тоді богове про це розмовляли.
465] Сонце тим часом зайшло, і справу скінчили ахеї.
466] Потім биків закололи й вечеряти сіли в наметах.
467] В час той до них із вином кораблі прибули мореплавні
468] З Лемносу, що спорядив для ахеїв Евней, син Ясона,
469] Люду вождя, з яким Ппсіпіла його породила.
470] Двом Атрея синам, Агамемнону та Менелаю,
471] Тисячу мірок вина послав Леонід у дарунок.
472] Там же черпали вино собі довговолосі ахеї,
473] Хто, обмінявши за мідь, а хто за блискуче залізо,
474] Хто за шкуру волячу, а хто і за цілу корову,
475] Хто за невільника навіть. І учту бучну влаштували.
476] Так цілу ніч провели тоді довговолосі ахеї
477] В стані своїм, а трояни й союзники їх - в Іліоні.
478] Так цілу ніч, лихе замишляючи, Зевс велемудрий