Суспільно-політичні твори

Я вже згадав вище, що після революції 1905 р. настав період великих політичних процесів, причім караюча десниця юстиції, керована міністром Іваном Щегловітовим, тягла до відповідальності не тільки революційно-анархічні елементи, але й такі, що вже санкціоновані свободи, як нову прав-ну норму, прийняли і до життя прикласти намагалися. Оці вічні хитання політичного курсу в старій царській Росії і недодержування правительством царського слова страшно руйнували авторитет самодержавної монархії і анархізували населення. І тут юстиція змішала докупи в однім процесі і есерів, що палили панські маєтки, і есдеків, що тільки займалися класовою організацією робітників, і панів, що до організації місцевого «земського» життя на Україні хотіли приступити. Ця робота щегловітовських агентів обурила проти себе не тільки ліві і ліберальні кола, але також і такі в політичному розумінні лояльні елєменти, як лубенський повітовий маршалок І. М. Леонто-вич і прокурор лубенського суду І. Ф. Калінін. Обидва вони одверто виступали в оборону справедливості. Останній, як залежний по службі од Щегло-вітова, заплатив за чесне виконання свого обов’язку своєю кар’єрою. Два роки працював Міхновський над процесом, поки вдалося йому перемогти всі труднощі і провокаційну роботу поліційних агентів та довести діло до повного виправдання військовим судом його клієнтів.

Останні п’ять-шість років перед всесвітньою війною Міхновський присвятив пропаганді української національно-самостійницької ідеї серед тих кіл, які доти цею пропагандою зовсім не були зачеплені, особливо в такій помосковленій частині України, як північний схід її — Слобожанщина і Донецький басейн. Кола ці були хліборобські і промислові. В цей період Міхновський вже став усвідомлювати собі думку, що держави будуються не інтелігенцією тільки — а в першій мірі продукуючими класами і тими, хто в даній країні продукцію організує. Він сам переймається творчими інстинктами цих класів, старається зароблене адвокатською працею вкладати в продукцію, в те чи інше предприємство. Разом з Михайлом Біленьким купують вони маєток, а спільно з промисловцем Іллєнком приймає Міхновський участь в організації соляного промислу в Слов’янському районі. Під впливом Міхновського обидва спільники його становляться національно свідомими і починають брати активну участь в українській політичній праці. Так само наближається він до родини відомого організатора вугляної промисловості в Донецькому басейні Алчевського, і син та донька Алчевського під його впливом починають брати участь в національному русі, остання стає навіть одною з видатніших українських поеток.