Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі
- Автор: Левитт Стивен Дэвид, Дабнер Стивен Дж
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7279-44-
- Переводчик: Владимир К. Горбатько
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі». Краткое содержание книги:
Що небезпечніше: вогнепальна зброя чи басейн? Що спільного між Ку-клукс-кланом і ріелторами? Що робить батьків ідеальними? Відповіді на ці та інші несподівані запитання дають у своїй книжці «Фрікономіка» американський економіст Стівен Левітт і журналіст Стівен Дабнер. Проте це не просто захопливі й оригінальні пояснення. Це серйозний економічний аналіз із масштабними статистичними даними, які автори збирали протягом багатьох років. «Фрікономіка» дає змогу поглянути на звичні речі під іншим кутом зору, а також зрозуміти, що ми часто плутаємо причину й наслідок і стаємо на ті позиції, які є для нас зручними, а не об’єктивними.
І тоді експерти почали квапливо виправдовуватися за свої хибні прогнози. Вищезгаданий кримінолог Джеймс Алан Фокс пояснив, що його застереження про «криваву різанину» насправді було навмисним перебільшенням. «Я ж ніколи не казав, що вулицями литимуться потоки крові, — сказав він. — А такий сильний вислів я вжив для того, щоби привернути увагу суспільства. І привернув. Я не збираюся перепрошувати за використання панічних фраз». (Якщо Фокс, судячи з усього, вбачає відмінність там, де її немає, порівнюючи «криваву різанину» з «потоками крові», нам варто запам’ятати, що експерти, навіть коли вони визнають свої помилки, усе одно діють у власних егоїстичних інтересах)62.
Після того як люди з полегшенням зітхнули, пригадавши, як це — жити нормальним життям без постійного страху стати жертвою злочину, постало цілком слушне запитання: а куди ж, власне, поділися всі злочинці?
У певному сенсі це запитання здавалося дивним. Зрештою, якщо ніхто з кримінологів, поліцейських чиновників, економістів, політиків та інших фахівців, які мали б розумітися на цьому питанні, не спромігся передбачити падіння рівня злочинності, то з якого ж дива вони раптом почали завзято пояснювати нам його причини?
А тепер ця армія різноманітних експертів висунула безліч гіпотез. У газетах з’являлися статті на цю тему. Їхні висновки залежали переважно від того, що експерт нещодавно розповів журналісту. Пропонуємо вам ознайомитися з поясненнями причин падіння рівня злочинності (розміщеними відповідно до частоти їх згадування), що наводилися у статтях, опублікованих з 1991 по 2001 рр. у десяти найбільших газетах (матеріал узятий з бази даних Lexis Nexis):
Якщо ви — людина, яка полюбляє ігри на відгадування, то пропонуємо вам кілька хвилин поміркувати ось над яким запитанням: які з вищенаведених пояснень видаються слушними, а які — ні? Підказуємо: із семи основних пояснень лише три можуть на підставі надійних даних, вважатися такими, що справді посприяли падінню рівня злочинності. Решта ж здебільшого являють собою плоди чиєїсь фантазії, продукти чиїхось егоїстичних інтересів чи просто результати прийняття бажаного за дійсне. Ще одна підказка: одна з найвизначніших причин різкого падіння рівня злочинності в цьому переліку не фігурує взагалі, бо вона не була наведена в жодній газеті.
Почнімо з нібито найменш суперечливого пояснення: зі зміцнення економіки. Падіння рівня злочинності, яке почалося з початком 1990-х, супроводжувалося бурхливим зростанням національної економіки та істотним зменшенням числа безробітних. Може здаватися, що саме економіка й стала тим молотом, що допоміг розтрощити злочинність. Та прискіпливіший погляд руйнує цю теорію. Справді, розвиток ринку праці здатен зробити певні різновиди злочинів менш привабливими. Але це стосується лише злочинів із прямою грошовою мотивацією: крадіжок, пограбувань зі зламом та викрадення автомобілів — і не стосується умисних вбивств, актів насильства і зґвалтувань. Крім того, дослідження засвідчили, що зменшенню числа безробітних на 1 % відповідає такий самий спад кількості ненасильницьких злочинів. Протягом 1990-х рівень безробіття знизився на 2 %, тоді як кількість ненасильницьких злочинів зменшилася приблизно на 40 %. Проте найбільша вада гіпотези про роль зміцнення економіки пов’язана саме із насильницькою злочинністю. З-поміж усіх видів злочинів, скоєних у 1990-х, найбільш очевидним був спад кількості умисних вбивств, і водночас низка переконливих досліджень продемонструвала, що між економікою та насильницькими злочинами не існує практично жодного зв’язку. Ця малопереконлива гіпотеза стає ще менш переконливою, якщо пригадати, що 1960-ті роки були періодом стрімкого економічного зростання — як і злету кількості насильницьких злочинів. Тож попри те, що на перший погляд сильна економіка 1990-х і може видатися слушним поясненням падіння рівня злочинності, нема аніякого сумніву, що вона жодним істотним чином не вплинула на схильність певних індивідів до кримінальної поведінки.
Утім термін «економіка» можна тлумачити в ширшому сенсі — як засіб споруджувати й утримувати сотні в’язниць. У зв’язку із цим розгляньмо ще одну можливу причину падіння злочинності: збільшення кількості ув’язнень. Почнімо ось із чого: перевернімо проблему злочинності з ніг на голову. Такий підхід інколи буває корисним. Замість допитуватися про те, що ж спричинило зменшення кількості кримінальних правопорушень, подумаємо над таким запитанням: чому їхня кількість спершу так різко зросла?