Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі

А потім з’явився крек.

Хоча вживання креку й не було явищем, характерним лише для чорношкірих, найбільше постраждали від нього саме чорні райони. У цьому можна переконатися, дослідивши ті самі показники суспільного прогресу, про які йшлося вище. Після десятиріч безперервного падіння, у 1980-х рівень дитячої смертності серед чорних дітей почав різко зростати, як і рівень народжуваності немовлят з аномально низькою вагою та кількість немовлят, кинутих у пологових будинках. Розрив між чорними й білими школярами зріс. Кількість чорношкірих, засуджених до тюремного ув’язнення, зросла втричі. Вплив креку виявився настільки руйнівним, що коли його розподілити в середньому на всіх чорношкірих американців, а не лише на споживачів наркотику та їхні родини, то стає очевидним, що післявоєнний прогрес цієї групи не лише зупинився, а й був відкинутий у багатьох аспектах аж на десять років у минуле. Крек завдав чорношкірим американцям більшої шкоди, аніж будь-який інший чинник з часів прийняття Законів Джима Кроу58.

А потім стався сплеск злочинності. Протягом п’яти років показник умисних убивств серед молодих темношкірих мешканців великих міст зріс аж учетверо. Раптом виявилося, що мешкати в деяких кварталах Чикаго, Сент-Луїса або Лос-Анджелеса стало так само небезпечно, як і в Боґоті.

Насильство, пов’язане з реалізацією креку, набувало різноманітних форм і було невпинним. Воно збіглось із навіть ще більшою хвилею загальноамериканської злочинності, яка наростала протягом двох десятиріч. І хоча зародження цієї хвилі відбулося задовго до появи креку, останній настільки загострив цю тенденцію, що кримінологи буквально впали у відчай і почали виступати з апокаліптичними пророцтвами. Мабуть, найчастіше з-поміж експертів-кримінологів засоби масової інформації цитували Джеймса Алана Фокса, який прогнозував «криваву різанину» внаслідок майбутнього сплеску насильницьких злочинів серед молоді.